Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Одеcитка, яка вигpала 400 тиcяч на тeлешоу, задoнатила всі гpоші на ЗСУ. Фото

Одеcитка, яка вигpала 400 тиcяч на тeлешоу, задoнатила всі гpоші на ЗСУ. Фото

Viktor
1 Червня, 2024 Коментарі Вимкнено до Одеcитка, яка вигpала 400 тиcяч на тeлешоу, задoнатила всі гpоші на ЗСУ. Фото

23-річна Анна Монастирьова з Одеси  виграла значну суму грошей на популярному телешоу. Проте замість того, щоб витратити виграш на особисті потреби, вона вирішила спрямувати всі кошти на підтримку українських військових.

Інтент поспілкувався з одеситкою.

Анна стала переможницею розважального квіз-шоу “Поле”, який транслює “Новий канал”. У фіналі вона здобула головний приз – 400 тисяч гривень.

(Фото: Новий канал)

“Всі учасники, вони думають, що вони можуть виграти, але зовсім інша справа – це було грати в фіналі. Взагалі це було дуже прикольно, і насправді я в кінці вже була в такому трішечки фізичному та моральному виснаженні. Я думаю, слава Богу, що це не було сильно видно по тому, як я грала. Але так, в цілому, я дуже-дуже щаслива”, – описала свої емоції одеситка.

Анна розповіла, що перед шоу вона домовилася зі своєю найкращою подругою Лєною, що в разі перемоги всі гроші підуть на підтримку Збройних Сил України. Своє слово дівчина дотримала.

(Фото: Анна Монастирьова)

Зокрема, вона пожертвувала 60 тисяч гривень на підрозділ “Хімера”, збір на який порадила її подруга Лєна з Михайлівки, Одеської області. Переказ був зроблений анонімно через Монобанк, і військовослужбовець, який отримав ці кошти, був настільки зворушений, що почав шукати благодійницю в соціальних мережах, щоб подякувати.

Крім того, найбільшу частину виграшу – 150 тисяч гривень – дівчина передала своєму одногрупнику-військовому, також на підтримку ЗСУ.

Анна зізналась, що для неї найяскравішою частиною цього досвіду стали емоції людей, які отримали допомогу.

Навігація записів

США дoзволuлu Україні бuтu по росії наданою збpoєю! У путіна відреагувалu
В Україні хочуть створити військову поліцію: чим вона займатиметься

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • – Якщо я ще раз почую від твоєї матері на свою адресу хоч найменшу образу, то ти вилетиш звідси, як пробка! – І сина ніколи більше не побачиш! – Я тебе попередила, – суворо відповіла дружина
  • Забігла на хвилинку до сестри й завмерла, наче натрапила на грабіжника.
  • Вірко! Куди поділа гроші?! — Степан ледь не зірвався на крик. — Це що за новини такі? Він розсердився через кілька днів після їхньої великої сварки, коли виявив відсутність значної суми на їхньому спільному рахунку, куди Віра теж відкладала частину заробітку. — Я ж казала тобі, Наталці було дуже важко. У неї забирали квартиру через борги колишнього чоловіка. Я позичила їй ці гроші. — Наталка — це та невдаха, яка не змогла втримати сім’ю? — Степан презирливо вишкірився. — Вона така сама нерозумна, як і ти. Ви обоє вітаєте у хмарах. — Вона моя подруга! Вона допомогла мені, коли я тільки починала, а мені тоді дуже важко було! — Віра відчула, як усередині прокидається сила. — Знаємо ми цю жіночу дружбу! — Степан продовжував гнути своє. — Запам’ятай раз і назавжди: у цьому домі немає твоїх грошей. Усе, що ти заробляєш, належить родині. А родиною керую я. Віра й замовкла. Минув ще тиждень. Степан прийшов з роботи в поганому гуморі. — Коли ц вже твоя подруга поверне гроші мені
  • — Ні, тату, ми не приїдемо допомагати тобі будувати лазню! І грошей на будматеріали я тобі теж не дам! Ти забув, як минулого тижня відмовився посидіти з онуком, бо в тебе був футбол? Тепер у мене теж справи!
  • Коли будинок вже був готовий, мій син сповістив ще одну радісну новину – він одружується. Я, звичайно, додому відразу поїхала, бо хотіла на майбутню невістку подивитися. І тут мене чекав неприємний сюрприз, я би навіть сказала, дуже неприємний сюрприз. Мій син вирішив одружитися мало того, що з найбіднішою дівчиною з нашого села, та ще й мій колишній чоловік живе зараз з її мамою. Уявляєте мій розпач. Син пояснив, що коли він до батька в гості приходив, то там і зустрів свою Оксанку, і відразу мене запевнив, що вона дуже хороша
  • “Алло, – Ваша дружина народила двійню! – Але… мені 52 роки… і в мене немає дружини! – Ну, не знаю…їдьте подивіться, каже, що ваші…”
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes