Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зeлeнський приїхав до Миколаївської області. Президент провів нараду із керівництвом регіону, а також обговорив ситуацію на південному напрямі фронту.

Зeлeнський приїхав до Миколаївської області. Президент провів нараду із керівництвом регіону, а також обговорив ситуацію на південному напрямі фронту.

admin
18 Червня, 202218 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Зeлeнський приїхав до Миколаївської області. Президент провів нараду із керівництвом регіону, а також обговорив ситуацію на південному напрямі фронту.

Президент провів нараду із керівництвом регіону, а також обговорив ситуацію на південному напрямі фронту.

Президент України Володимир Зеленський у суботу, 18 червня, приїхав до Миколаївської області.

“Нарада з важливих питань регіону. Обговорили стан економіки, відновлення водопостачання, ситуацію в сільському господарстві. Окрему увагу приділили загрозам із суші та моря. Не припиняємо працювати заради перемоги”, – підписав він опубліковане у соцмережах відео.

Як повідомив глава Офісу президента, на нараді обговорили:

  •     відновлення водопостачання Миколаєва,
  •     ситуацію в сільському господарстві,
  •     представники військового командування регіону доповіли про ситуацію в зоні бойових дій на суші та в акваторії Чорного моря, з боку невизнаного Придністров’я, а також ситуацію на острові Зміїний,
  •     приділили увагу матеріально-технічному забезпеченню окремого об’єднання військ Примор’я та його оборонним потребам.

Також у ході візиту Зеленський вручив державні нагороди представникам місцевої влади – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня було нагороджено голову Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, орденом За мужність ІІІ ступеня – Миколаївського міського голову Олександра Сенкевича, а також звання Андрієв Г.Г.

Президент оглянув зруйновану ракетним ударом будівлю Миколаївської ОДА та доручив надати необхідну допомогу сім’ям загиблих внаслідок обстрілу будівлі.

Джерело: Корреспондент

Навігація записів

Оcтaп Дpoздoв: “Вiзoвий peжим iз Росією – цe погaнo. Бo вiзи – цe дoзвiл. І йoгo мoжнa будe oтpимaти. Я й дaлi ввaжaю: нe вiзи – a пoвнa зaбopoнa в’їздy”
СБУ зaтpuмaлa кopuгyвaльнuкa paкeтнuх yдapiв пo мocтy чepeз Днicтpoвcькuй лuмaн. Відео

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого
  • — Нiзащо. Я би все пробачила, тiльки не брехню. Ну, раз оступився, другий. Але стiльки часу морочити голову двом жiнкам — то занадто! Краще вiдразу вiдрiзати i забути. — Я теж не зможу бути з ним. А за тиждень Iра приїхала в гостi до мене. Я показала їй Львiв, водила на Високий Замок, у картинну галерею
  • Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років…
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes