Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Рocійські окупaнтu не пропyскали в Запoріжжя автiвки з товaром, люди вuкuнули на блокпoсту тoннu овoчів.

Рocійські окупaнтu не пропyскали в Запoріжжя автiвки з товaром, люди вuкuнули на блокпoсту тoннu овoчів.

admin
2 Червня, 20222 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Рocійські окупaнтu не пропyскали в Запoріжжя автiвки з товaром, люди вuкuнули на блокпoсту тoннu овoчів.

У Василівці на російському блокпосту люди викинули тонни овочів, які везли на продаж до Запоріжжя.

Як передає Цензор.НЕТ, про це у Телеграм-каналі написав міський голова Енергодара Дмитро Орлов.

“У Василівці, прямо на рашuстському блокпості, люди були змушені викинути тонни овочів. Орки не пропускають в Запоріжжя автомобілі з товаром і у водіїв здали нерви…” – сказано в повідомленні.

Росіяни не пропускали в Запоріжжя автівки з товаром, люди викинули на блокпосту тонни овочів 01

Раніше повідомлялось, що окупанти заборонили фермерам продавати врожаї на підконтрольну Україні територію. До Запоріжжя овочі везли з нині окупованого Василівського району, а черешню – з Мелітопольщини. 

Навігація записів

Укрaїна вuтрaчає на утрuмaння однoго полoнeного окупaнта РФ 3000 грн на мiсяць, — Мін’юст (фото)
Нарешті! : В Україні хочуть ввeстu крuмiнальнy відпoвідальність для тих, хто наживaється на вiйнi: що відомо

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Ну, як завжди. Жодної підтримки. Софія закусила губу й продовжила прикрашати торт свіжими ягодами. Олексій ніколи не ставав на її бік. Він вважав за краще залишатися нейтральним, не втручаючись у конфлікти між матір’ю та дружиною. На його думку, жінки самі повинні розбиратися у своїх стосунках. Першими приїхали подруги свекрухи. 
  • Виграш, який зняв маски
  • Я скаржилася на спину, бо мені хотілося, щоб ти мене пожалів! — голос Анни зірвався на крик. — А не для того, щоб ти влаштовував революцію в моєму домі! Ти переставив чашки, які мені подарувала донька! Я тепер маю ставати на табуретку, щоб випити чаю
  • Ірина стояла в дверях і дивилася на це свято життя. У голові не вкладалося. Що все це означає? Як найкраща подруга могла опинитися в списку «запасних»? Чому Оленка взагалі таке допустила? Але її телефон мовчав. Оленка продовжувала щебетати з гостями, її анітрохи не хвилювало, що вона й словом не обмовилася з людиною, яку називала найближчою… Ірина повільно, ніби уві сні, повернулася до тієї комірчини, забрала зі столу сумочку з подарунком і мовчки вийшла на вулицю через службовий вихід.
  • — Вероніко, ти зовсім совість втратила, рідного дядька на порозі тримати? — голос Віктора Івановича тремтів від удаваного обурення, поки він намагався зазирнути через плече племінниці. Вероніка міцніше стиснула пальцями стару, але щойно пофарбовану хвіртку. Запах сосни та ранкової роси змішувався з їдким ароматом дешевих парфумів дядька. — Дядьку Вітя, я, здається, чітко сказала по телефону: я сьогодні не приймаю гостей. У мене багато роботи в саду. — Якої роботи? — він безцеремонно відсунув її руку і ступив на доріжку, викладену акуратним каменем. — Ого! Нічого собі, ти тут розвернулася. А говорили — розвалюха, тільки на знесення. Твоя мати божилася, що ти останні копійки в трубу зливаєш. — Мама багато чого говорила, — сухо відповіла Вероніка, йдучи за ним. — І ви, пам’ятаю, під час угоди сміялися, що впарюєте мені «гнилий сарай» за ціною міської студії. Віктор зупинився…
  • Софійко! Можеш заїхати до мене, дитино? — тривожно мовила колишня свекруха. — Мені потрібно тобі дещо віддати. Виникла пауза. Софія здивувалася її дзвінку. — Що саме віддати, Маріє Степанівно? Я можу замовити кур’єра, якщо там щось із моїх старих речей. — Ні, кур’єром не можна, — перебила жінка. — Це не телефонна розмова. Просто приїдь. Я чекатиму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes