Юсупова: “Біль і почуття страшної несправедливості. Поки населення країни пiдривaє петарди і насолоджується нескінченними гуляннями…”

Коментарі Вимкнено до Юсупова: “Біль і почуття страшної несправедливості. Поки населення країни пiдривaє петарди і насолоджується нескінченними гуляннями…”

Під Новий рік, 31 грудня, оккупанти вбили нашого воина, йому було 23 роки.

Вчора ввечері, 1 січня, не приходячи до тями, помер боєць 95 бригади. Смертельне поранення він зазнав 27 грудня. Снайперська куля пробила його голову наскрізь. Тичина Ігор, йому було лише 21 рік.

Біль і почуття страшної несправедливості. Поки населення країни підриває петарди і закочує салюті, насолоджуються нескінченними гуляннями та концертами, хлопчаки віддають свої життя. І так усі роки війни, мало хто про стриманість хоче чути. Немає справедливості. Вічна пам’ять захисників України. Співчуття рідним

Наталя Юсупова

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей