Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Нереальна смакота з картоплі, покруче дерунів! Рецепт картопляних биточків, які підкорять всіх!

Нереальна смакота з картоплі, покруче дерунів! Рецепт картопляних биточків, які підкорять всіх!

admin
19 Квітня, 202119 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Нереальна смакота з картоплі, покруче дерунів! Рецепт картопляних биточків, які підкорять всіх!

Биточки з картоплі – дуже смачна страва: смак нагадує знайомі багатьом картопляні деруни, але чомусь цей варіант блюда смачніший, передають Патріоти України.

Почнемо, як завжди, з компонентів для биточків. Очікуєте, що вони будуть всім знайомі і доступні? Правильно робите! Отже, перевіримо, що у нас є для створення смакоти:

  • Картопля – 1 кілограм. Тут потрібно пам’ятати про те, що картоплю краще брати не молоду. Від моменту, коли її викопали, варто почекати місяць.
  • Яйця курячі – 4 штуки.
  • Цибуля ріпчаста – 1 середній екземпляр. Не важливо, якого кольору цибулина, білого або синього.
  • Фарш м’ясний – 100 грамів (компонент необов’язковий, але бажаний).
  • Борошно – 2-3 столові ложки.
  • Сир – 100 грамів. Зупинимо свій вибір на твердих сортах продукту.
  • Сухарі панірувальні – 2 столові ложки.
  • Приправи та спеції – за смаком. Зазвичай застосовую сіль і чорний перець.
  • Також знадобиться олія 1/2 склянки.

Приготування

Фарш обсмажити на сковорідці до готовності. В кінці приготування посолити і злегка поперчити. Поставимо остигати.

Картоплю почистимо і вимиємо. Зваримо до готовності, підсолити воду, в якій вона вариться. Готові бульби натерти на тертці (можна пропустити через м’ясорубку).

Натремо сир.

Цибулю очистимо і дуже дрібно нашатковуємо. Готуємо!

У картопляну масу вводимо два яйця і цибулю. Все ретельно перемішуємо до однорідності. Сюди ж відправимо сирну стружку, борошно. При необхідності можна додати спецій і солі.

Ставимо сковорідку на розігрів, попередньо налив в неї олію. Рівень олії – приблизно половина сантиметра або сантиметр.

В окремій мисці збиваємо два яйця які залишилися.

Формуємо биточки, ховаємо в центр кожного напівфабрикату приблизно одну чайну ложку м’ясного фаршу.

Занурюємо биточки в яєчну суміш і обвалюємо вироби в панірувальних сухарях.

Відразу ж відправляємо в киплячу олію.

Обсмажуємо до рум’яності. Спочатку смажимо з одного боку, потім, коли боки биточків стають рум’яними, перевертаємо їх і смажимо з іншого боку.

Готові вироби виймаємо шумівкою на плоске блюдо. Бажано, застелити його декількома шарами паперових рушників або серветок. Ось такі биточки з м’ясом і сиром виходять в результаті. В принципі, як я вже говорила, можна обійтися і без м’яса, особливо якщо з ним сутужно. А взагалі, начинку тут можна робити будь-яку – на свій смак.

Джерело

Навігація записів

Тільки що! Термінова нарада – просто на Великодні свята : Зеленський зробив важливу заяву – Україна готується!
Дешево, але дуже смачно! Як приготувати капусники – нагадують за смаком котлети !

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes