Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ПОРАДИ
  • Робимо міні-теплицю на дачі і радіємо врожаю. Роботи – на пів години. А весь фокус у пластиковій бутилці

Робимо міні-теплицю на дачі і радіємо врожаю. Роботи – на пів години. А весь фокус у пластиковій бутилці

admin
28 Квітня, 2018 Коментарі Вимкнено до Робимо міні-теплицю на дачі і радіємо врожаю. Роботи – на пів години. А весь фокус у пластиковій бутилці

Міні-теплиця для огірків буквально за півгодини. Для вас підготувала редакція Файно.

Фокус – в пляшці.

Досвідчені дачники знають, що в парнику будь-який сорт огірків зростає, як на дріжджах. Але зовсім необов’язково довго возитися з теплицею. Обладнати невеликий парник можна буквально за півгодини. А знадобиться небагато: велика металева бочка або контейнер, а також кілька пластикових пятілітровок.

Для парника знадобиться великий контейнер.

Металеву бочку заповніть до половини листям, сухою травою або обгорілими дровами після багаття. До речі, саме зола послужить кращою базою.

Зола – ідеальна база. Можно утрамбувати все ногами. Тільки про чоботи щільніше не забудьте.

Не забудьте про щільне взуття. Теперь десь ще на чверть заповніть бочку перегноєм або компостом.

Час добрив.

Наступний шар вашого дачного «пирога» – грунт. Її потрібно насипати сантиметрів 10. Можна додати ще трохи добрив.

Грунт.

У готовий грунт висадіть огіркову розсаду.

Огіркова рассада. А тепер самій головне – розсаду накрийте пластиковими пляшками, відрізавши у них дно і прибравши кришки.

Фокус – в бутилці. Сонце буде нагрівати пластик, так що огірки отримають куди більше потрібного тепла, ніж просто на городі. А волога після поливу або дощу буде випаровуватися в рази повільніше.

Так що вже через місяць можна буде насолоджуватися рясним і соковитим урожаєм. Притому, без будь-яких надзусиль.

Навігація записів

Як закарпатська родина хату ділила: “Нехай пробачать мене рідні та знайомі, що виношу свою біль на публічний загал”
Найсильніша трава для мозкового кровообігу, серця, судин, надниркових залоз, суглобів, шкіри, волосся і не тільки!

Related Articles

– Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Viktor
5 Грудня, 20255 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Viktor
15 Жовтня, 202515 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes