Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Готуємо сир краще, ніж в магазині! Всього за 30 хвилин з чотирьох інгредієнтів!

Готуємо сир краще, ніж в магазині! Всього за 30 хвилин з чотирьох інгредієнтів!

admin
10 Квітня, 202110 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Готуємо сир краще, ніж в магазині! Всього за 30 хвилин з чотирьох інгредієнтів!

Сир виходить дуже м’яким, вершковим. Його можна використовувати для бутербродів або в салати зі свіжих овочів.

Необхідні продукти:

  • молоко жирне, 1.5 л;
  • яйця, 4 шт;
  • сіль, 1 ч.л;
  • сметана жирна, 230 г.

Покроковий процес приготування:

Молоко змішуємо з сіллю і ставимо на середній вогонь.

Яйця з’єднуємо зі сметаною і збиваємо вінчиком до однорідності.

Як тільки ви побачите, що молоко зараз закипить, відразу вливаємо яєчно-сметаннe суміш і добре перемішуємо.

Доводимо до кипіння і варимо 7 хвилин, постійно перемішуючи масу.

Коли з’являться сирні пластівці, спливуть всі наверх, знімаємо масу з вогню і проціджуємо через кілька шарів марлі, яку зручно викласти заздалегідь в сито.

Збираємо мішечок з марі, скручуємо і придавлюємо важкою тарілкою з банкою, наповненою водою. Масу так і залишаємо в друшляку, щоб стікали залишки сироватки.

Залишаємо на 3 години і сир готовий.

З такої кількості продуктів у вас вийде близько 500 г сиру.

Готуємо сир краще, ніж в магазині! Всього за 30 хвилин з чотирьох інгредієнтів

Порада: коли ви спочатку відцідите сир, ви можете змішати його з нарізаною зеленню, копченою паприкою і сухими шматочками солодкого перцю. Після пресування і застигання, у вас буде смачний і пікантний бутербродний сир.

Джерело

Навігація записів

Неймовірно смачний і швидкий рецепт м’яса в духовці! Прості інгредієнти!
Весняні салати на будь-який смак! Відразу 4 рецепта салатів на кожен день!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Мамо! Кажи прямо, — запідозрив син щось недобре на дачі. — Що сталося? Знову дах потік чи Софія вирішила на курси поезії записатися? — Ми з батьком переписати дачу на твою сестру Софійку. Повністю. Їй це житло зараз потрібніше, бо вона ніяк не може влаштувати своє особисте життя через нестабільність. А ти — ти сильний, ти собі ще заробиш. Слова матері впали у тишу вечора, наче важке каміння у воду. Дмитро відчув, як у скронях почало пульсувати. — Переписати? — Дмитро перепитав тихо, наче не вірячи власним вухам. — Тобто мої п’ять років роботи, мої гроші, вкладені у цей будинок — це просто «благодійність» на користь Софії? Мамо, тату, ви серйозно? Ви хочете віддати цей дім людині, яка навіть не знає, де тут вмикається рубильник? З боку городу повільно підійшов Василь Іванович, батько. Він виглядав ще більш згорбленим, ніж зазвичай. У руках він тримав стару сапку. Він уникав дивитися синові в очі. — Дмитре, ну не кип’ятись, — прохрипів батько, витираючи чоло рукавом. — Мати правду каже. Тобі легше в житті ведеться. Ти завжди знайдеш копійку. А сестра пропаде. Останній її кавалер вигнав її з квартири. Куди їй іти? До нас у двокімнатну? Ми ж там одне в одного на головах сидітимемо
  • І в цей момент заговорив Микола, який досі мовчав
  • Хлопчики потоваришували. Дмитро, спостерігаючи за ними, відчував, як усередині все стискається. Вони були як відображення в кривих дзеркалах: один — яскравий і живий, інший — його бліда, тендітна тінь. Розговорившись із Ганною, він обережно спробував з’ясувати щось про Костика. «У якому пологовому будинку, якщо не секрет?» — запитав він.
  • Моїм батькам вже за 60, і я їхня єдина дочка. Я була впевнена, що у скрутну хвилину вони мене підтримають, але все виявилося зовсім не так, як я думала. Вийшла заміж я в 30 років, і відразу після весілля почалися розмови: «Коли вже онуки?», «Час нам бабусями та дідусями стати!». Перша вагітність далася мені тяжко, адже я носила двійню. Наші хлопчики народилися здоровими, і зараз їм уже два роки. Але батьки, які так чекали на онуків, за цей час відвідали нас лише три рази, хоча ми живемо в одному місті. Ні допомоги, ні підтримки я так і не отримала..
  • – Доню, не переймайся. Незручно вийшло, звичайно. – Незручно, тату? Ти три роки дивився мені у вічі й подавав надію. – Ну… ми думали, що ти зрозумієш. Ти ж у нас самостійна.
  • – Я знаю, що ти мене не пробачиш ніколи, – Павло нарешті зустрівся з дочкою поглядом. – А Олена тим паче. Але мене всі ці роки гризло сумління, розумієш? – П’ятнадцять років – довгий термін для докорів совісті, – Ірина відставила каву убік. – Так, – Павло кивнув. – Надто довгий. Тож ось. Павло дістав із кишені куртки маленьку коробочку і поклав її на стіл перед Іриною. Темно-синій оксамит, трохи потертий на кутах. Ірина подивилася на батька з подивом.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes