Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Чудо-хліб в рукаві з хрусткою скоринкою! Спасибі тому, хто до цього додумався!

Чудо-хліб в рукаві з хрусткою скоринкою! Спасибі тому, хто до цього додумався!

admin
9 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Чудо-хліб в рукаві з хрусткою скоринкою! Спасибі тому, хто до цього додумався!

Такий рецепт не так давно з’явився на просторах мережі, я просто не змогла пройти повз і вирішила провести експеримент. За підсумками експерименту, я вирішила, що це ідеально легкий і смачний спосіб хліба, з дуже ніжним м’якушем і ароматною, хрусткою скоринкою.

Для приготування вам будуть потрібні такі інгредієнти:

  • борошно, 650 г;
  • вода, 400 мл;
  • сіль, 1.5 ч.л;
  • цукор, 1 ч.л;
  • дріжджі свіжі, 25 г або сухі, 11 г;
  • олія, 3 + 2 ст.л.

Процес приготування

У теплій воді розчиняємо цукор і дріжджі. Ми залишаємо до появи пінки.

Додаємо сіль і 3 ложки рослинної олії.

Всипаємо просіяне борошно частинами і вимішуємо тісто.

Порада: тісто виходить липким, але забивати його борошном не варто. Просто при вимішування, змащуємо руки олією.

Накриваємо тісто і залишаємо в теплому місці на 1.5 години.

Обминаємо тісто і залишаємо ще на 40 хвилин.

Обминаємо тісто на стіл, посипаємо борошном.

Розкачуємо в прямокутник, звертаємо в рулет, добре защипуємо краї, перевертаємо швом вниз.

Робимо надрізи і кладемо в рукав для запікання, краї зав’язуємо.

Ми залишаємо на 15 хвилин.

Випікаємо при 180 градусах близько 50 – 60 хвилин. Дивіться по своїй духовці.

Виймаємо з рукава, накриваємо рушником на 15 хвилин.

Різати на скибочки ви можете вже через 15 хвилин, але і в такому теплому і холодному стані, він не буде кришитися.

Джерело

Навігація записів

Довибори на Прикарпатті! Скасовано всі постанови про недійсні вибори на дільницях!
Ніжна і соковита скумбрія з золотистою скоринкою!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Бабусю, а скільки коштують у вас горіхи? Жінка підняла голову. На Людмилу подивилися добрі, неймовірно втомлені очі, оточені сіткою глибоких зморшок. — Ой, добрий вечір, доню, — голос бабусі трохи тремтів від холоду. — Та небагато вони коштують. Я й дешевше віддам, аби тільки вже розійшлося все. Бо мені ще на автобус встигнути треба, а він останній через пів години. — Ви далеко живете? — Людмила відчула, як холодний вітер пробирається під її пальто, і їй стало ніяково від того, що вона стоїть тут у дорогому взутті, а ця жінка мерзне на бетоні. — У селі, дитино… Вишневе називається. Тут воно ніби й недалеко, але поки доїдеш, поки до хати дійдеш — то вже й ніч. Людмила подивилася на товар. Чотири пакети горіхів, три банки огірків і маленька баночка з чимось червоним, схожим на малину. — Я заберу все, — несподівано для самої себе сказала Людмила
  • Після розлучення я залишилася майже без усього, що вважала своїм життям. У мене лишилася тільки стара мамина хата в карпатському селі — та сама, куди я роками збиралася поїхати “якось потім”. Я приїхала туди з однією валізою, переконана, що просто сховаюся від чужих поглядів хоча б на кілька тижнів.Та я навіть уявити не змогла, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
  • — Мамо, ми завтра їдемо до Європи. Я вже продала твою дачу біля моря і татову машину.. А потім додала таким рівним голосом, ніби йшлося про старий сервант:— Я залишу тобі тридцять відсотків. На якийсь час вистачить.Я лише усміхнулася.— Розумію… — Але ти забула одну річ.
  • Андрію! Швидко прокидайся, — тихо мовила дружина. — Тобі хтось телефонує. Мабуть, щось термінове. Андрій розплющив очі, кілька секунд вдивлявся в стелю, а потім, побачивши телефон, різко підхопився. Він взяв слухавку і вийшов на балкон. Вона бачила крізь скло. Його спина напружилася, він почав міряти балкон кроками, різко киваючи головою. — Так. Я зрозумів. Коли? Ні, сьогодні ніяк. Добре, завтра вранці буду. Зрозумів, — долетіли до Олени уривки фраз. Олена відчула, як у середині зав’язався тугий вузол. У його тоні була напруга, яку вона не чула вже дуже давно. — Хто це був, Андрію? — запитала вона. — Робота, Оленко. Керівництво вимагає, щоб я був на місці завтра о дев’ятій ранку. Треба збиратися. Поїду нічним експресом у Київ. Він почав швидко збирати речі. — Може, я з тобою поїду? Давно хотіла відвідати подругу в Києві, — раптом запропонувала вона. Андрій завмер. На мить у його очах промайнув страх. — Ні, Олено, не вигадуй. Я буду бігати по кабінетах, мені буде не до прогулянок. Сиди вдома, відпочивай. Я повернуся за два дні. Але в душі дружини поселився серйозний неспокій
  • Андрій Михайлович викликав Марину до себе. В його кабінеті панувала напружена атмосфера. За столом сиділа дружина начальника, Інна, яка з неприхованою ворожістю дивилася на Марину. Андрій, не звертаючи на дівчину уваги, стояв біля вікна. Інна, не витримавши, звинуватила Марину в тому, що та заграє з її чоловіком. Марина була мяко кажучи здивована такими звинуваченнями…
  • Олексій приїхав один раз у червні, без Христини. У тієї знайшлися якісь справи. Ольга не стала розпитувати, просто зраділа – нагодувала борщем, видала старі батьківські шльопанці, і вони вдвох до вечора підв’язували помідори, розмовляючи ні про що. Альоша сміявся, жартував, і Ольга думала: ну ось, нормальний хлопець, просто дружина молода, не розуміє ще нічого.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes