Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Uncategorized
  • Мій найкращий друг хоpонuв кохану дружuну, і його слова, сказані в той траrічний день, повністю змінили моє життя…

Мій найкращий друг хоpонuв кохану дружuну, і його слова, сказані в той траrічний день, повністю змінили моє життя…

admin
9 Квітня, 20219 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Мій найкращий друг хоpонuв кохану дружuну, і його слова, сказані в той траrічний день, повністю змінили моє життя…

Тепер я часто нагадую собі, що кожна хвилина прожита мною, – це і є щось особливе.

Кілька місяців тому мій друг попросив мене зайти до нього. Він провів мене одразу в спальню і дістав з шухляди комода якийсь пакет. Вийняв звідти розкішну мереживну бiлизну своєї дружини і показав її мені, сказавши:

– Я купив цей комплект для дружини, коли ми вперше опинилися в Парижі. Здається, це сталося років десять чи дев’ять тому. Вона так жодного разу її і не одягла, все берегла для якогось особливого випадку… Мені здається, зараз настав саме цей момент.

Друг підійшов до ліжка і акуратно поклав цю казку з мережива і шовку до решти речей, підготовлених для пох0p0ну. Вчора дружина мого друга п0mepла …

Він довго дивився на речі, а потім обернувся до мене і сказав шепотом:

– Знаєш, тепер я зрозумів, що не потрібно нічого зберігати для чогось особливого. Кожна хвилина, кожна година, кожен день, що ти живеш на цій планеті, і є той самий особливий випадок.

Його слова… Вони повністю змінили все моє життя…
Тепер я читаю свої улюблені книги, а не відкладаю їх на потім. Я частіше зустрічаюся з рідними і друзями і рідше затримуюся на роботі. Тільки тепер я усвідомив, що все наше життя – це досвід, який варто цінувати.

Кожен день я п’ю вино з дорогих кришталевих келихів, подарованих на весілля. Одягаю найкращий костюм, якщо мені потрібно просто піти в магазин. Я почав користуватися своїми улюбленими парфумами щодня, а не тільки на свята. Відтепер слова «коли-небудь» і «одного разу» назавжди виключені з мого лексикону. Тепер я хочу бачити, відчувати, чути і робити вчинки тут і зараз.

Я думаю про те, що б дружина мого друга зробила, якби точно знала, що завтра її не стане. Напевно, вона подзвонила б друзям, з якими давно не бачилася, зібрала б всю сім’ю і відправилася в улюблений ресторан …

Я думаю, що якби мої дні були полічені, то всі незакінчені справи заважали б мені і дратували мене. Думаю, мене б виводив з себе той факт, що я так і не побачив своїх старих друзів, з якими я обіцяв собі зустрітися «як-небудь потім». Мене б дратували ті листи, які я не написав, відкладаючи їх у довгу шухляду. Я б злилися від думки, що не говорив своїм близьким про свою любов до них постійно.

Сьогодні я не пропускаю жодного шансу впустити в своє життя посмішку і щастя. Я не зберігаю нічого, що не приносило б мені позитивні емоції. Я часто нагадую собі, що кожна хвилина прожита мною, – це і є щось особливе.

Джерело

Навігація записів

Чому декрет можуть не зарахувати вам до страхового стажу: пояснення ПФУ
Мати 8-річної блогерки, що закрутuла «роман» з 13-річним, зі сльозамu розкрила деталі сімейної драмu: «Зараз у дuтини…»

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes