28 травня 2017р. Стався страшний день мого життя. З невідомої причини, з борта судна зник мій Сашенька. 3 роки пошуку правди, мук, сліз, надій, віри в краще. 3 роки болю, разочарувань.3 роки життя без тебе, мій дорогий синку. Важко, але ми чекаємо тебе, рідний !!!!
Сашуля, будь ласка, повертайся скоріше !!! Йдучи в рейс, ти переживав за нашого старенького Боню. Він живий і теж чекає на тебе !!! Дуже нудьгуємо. Дуже хочеться, щоб це послання знайшло тебе і до нас прийшли добрі вісті!
Спаси Господи і помилуй нас !!!
P.S. Хочу уточнити, мета мого поста поширити інформацію про сина, який пропав без вісті в Бенгальській затоці, на підході до Малакської протоки. Можлива втрата пам’яті. У мене немає мети карати винних, шукати “людей зі здібностями”. Прошу поставитися з розумінням.
За матеріалами профілю Татьяни Чернишенко
