Мій Ярослав був чудовим чоловіком. Колись ми щиро кохали один одного. Разом виростили двох дітей і побудували великий чудовий дім. Мріяли, як в ньому будемо бачити онуків. Та кілька років тому дещо змінилося. Після 50 чоловік почав змінюватись. Він змінив стиль, пішов в спортзал, та увесь час десь пропадав. А тоді заявив, що хоче розлучитися.

 – В тебе хтось є? 

 – Ну, я ще не знаю, чи все серйозно. Але точно хочу змінити життя. Я ще не старий, а з тобою перетворююсь на пенсіонера.

Чути це від людини, котру я кохала, було дуже важко. А тоді він почав казати, що хоче розділити будинок. Це мене шокувало ще дужче, адже ми завжди казали, дім залишиться нашим дітям. Я тоді вирішила проконсультуватися з юристом. І той запевнив, що якщо я не дам свій дозвіл – будинок продати не зможуть. 

Тож я сказала Ярославу, що не дам продати будинок заради наших дітей. Він страшенно злився, та згодом наче змирився. А тоді сталося дещо дивне. Одного дня в двері постукали. Я відчинила й побачила свого колишнього з подругою моєї доньки Ілоною.

 – Ми тепер житимемо тут! Це ж і мій дім! 

 – А чого Ілона з тобою?

 – Вона моя нова дружина!

Я мало не впала, коли це почула. Почала пояснювати, що це неможливо. Тоді в розпачі подзвонила дітям. Вони приїхали. Моя донька Олеся почала сваритися з Ілоною, адже вона зовсім нічого не знала. Та Ярослав не змінив свого рішення. Тепер я не знаю, як бути. Жити з ними не можу. Але якщо поїду – увесь будинок залишиться їм і хто знає, чи колись дістанеться нашим дітям. Як мені бути?

IrynaS