Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зарплати чиновників у 3-10 разів вищі за середні по країні

Зарплати чиновників у 3-10 разів вищі за середні по країні

Viktor
13 Березня, 202513 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Зарплати чиновників у 3-10 разів вищі за середні по країні

Поки українці вже четвертий рік борються з переважаючим за силами супротивником, і шукають засоби для виживання в умовах заморожених соціальних стандартів, зарплати українських чиновників зростають, як на дріжджах, перевищуючи середню зарплату в країні в 3-10 разів.

Новини.LIVE з’ясували, скільки під час війни заробляють держслужбовці і в яких відомствах зарплати більші.

Середня зарплатня в Україні зросла майже на чверть

За підсумками 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 23,1% і становила 21,5 тис. грн. Такі дані наводить Державна служба статистики. Водночас, за даними Пенсійного фонду, середня зарплата, з якої нараховуються пенсії, ще менша і становить 17,5 тис. грн.

Водночас мінімальна зарплата, згідно з Бюджетною декларацією, яку Кабмін затвердив ще в середині минулого року, не зростатиме аж до 2027 року.

Як пояснив в ефірі Ранок.LIVE народний депутат Богдан Кицак, збільшення мінімальної заробітної плати в Україні призупинено відповідно до меморандуму з МВФ і Світовим банком.

“Її зростання суттєво позначиться на бюджеті, тому що потягне за собою перегляд зарплат держслужбовців. Тому найближчим часом підвищення не буде”, — пояснив депутат.

Зарплати чиновників у 3-10 разів вищі за середні по країні

В українських чиновників справи йдуть куди краще. Як свідчать дані Міністерства фінансів, зарплати чиновників за той самий час зросли на 40,9%, до 54,4 тис. грн. У номінальних значеннях за рік зростання становило 15 тис. грн.

Детальніше про рівень зарплат у розрізі відомств і міністерств дивіться в інфографіці:

Утричі більше за інших — зарплати чиновників під час війни - фото 1

Але потрібно пам’ятати, що це лише середні дані. Зарплати керівництва міністерств і відомств за підсумками року збільшилися на 24,5% і становили в середньому 117,6 тис. грн. Детальніше дивіться в інфографіці:

Утричі більше за інших — зарплати чиновників під час війни - фото 2

В Україні скоротили 30% держслужбовців

Тим часом в уряді стверджують, що постійно шукають можливості заощадити бюджет і скорочують чисельність чиновників.

“Постійно триває оптимізація органів управління, центральних органів виконавчої влади, міністерств. За цей період ми скоротили кількість чиновників майже на 30%. Більш ніж на 30 тис. скоротилася кількість чиновників. Це важливий елемент економії державного бюджету за останні три роки”, — заявив Шмигаль на брифінгу в четвер, 6 березня.

Утім, як стверджує нардеп, член комітету з фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, це не більше ніж маніпуляція.

“Урядові математики дивують черговими розрахунками. 188 млрд грн буде витрачено 2025 року з державного бюджету на оплату праці працівників міністерств, служб, агентств (це без урахування витрат на Міноборони, прикордонників, Нацгвардію, ДСНС, СБУ, розвідників, спецзв’язок). У 2022 році такі видатки на оплату праці становили 153 млрд грн. Збільшення бюджетних видатків у 1,2 раза”, — написала Южаніна на своїй сторінці в Telegram, додавши, що для деяких відомств витрати на оплату праці зросли ще сильніше. Наприклад, для Рахункової палати — у 2,8 раза, а для Державного бюро розслідувань — у 1,5 раза.

Таким чином, як зазначив нардеп, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, більшість пунктів реформи оплати праці держслужбовців, яку уряд анонсував напередодні 2024 року, так і залишилися на папері.

“Ми продовжуємо фінансувати “функції” (значна частина яких не виконується належним чином або взагалі вже не потрібна), приміщення, робочі місця чиновників, кількість розроблюваних нормативно-правових актів (зокрема тих, що згодом скасовуються як непотрібні), відрядження, підвищення кваліфікації — і ніяк не питаємо про оплату праці держслужбовців і ніяк не запитуємо про результат, час від часу формально проводячи добре сприйняті в суспільстві “скорочення держслужбовців”, — написав Гетманцев, додавши, що фінансування, як і раніше, відбувається по-різному, часто незрозуміло і несправедливо.

Джерело

Навігація записів

Фігурант справи про земельні махінації в Києві Кoмaрницький виїхав за кордон після оголошення пiдозри
Вeрховна Рада зaборонила повeртати дeржаві зeмлю і нерухомість, незaкoнно пeредану у приватну власність понад 10 рoків тому 

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Дзвонив братові — той слухавку не бере. Тоді набрав матір. А свекруха лише зітхнула: «Так, синку, все правда. А що я могла зробити? Батько так вирішив. Виявляється, він тоді зовсім не жартував». Чоловік спершу лютував на батька. Минуло ще два тижні, він поїхав до батьків сам, бо Оксана навідріз відмовилася переступати їхній поріг.
  • Ніна Андріївна не любила Юлію з першої зустрічі
  • Ой, приїхала матуся! Як ти себе почуваєш, після лікарні, Аллочко? — сказала незнайомка на порозі її квартири, коли Алла повернулася додому. — З поверненням вас, дорогенька. Проходьте швидше, не стійте на протязі. Алла заклякла, кліпаючи віями. Вона перевела погляд на чоловіка. Той стояв, переминаючись з ноги на ногу. — Дімо, а хто це? — ледь мовила дружина. — І де Олена Іванівна? Де твоя мама? Чому вона не сидить з нашою дитиною? Дмитро зітхнув, заносячи сумки в коридор. — Заходь, Аню, роздягайся. Мама, мама не змогла. — Що значить «не змогла»? Вона захворіла? Тиск? Серце? — Та ні, — Дмитро почухав потилицю, виглядаючи максимально незручно. — Вона приїхала, як і обіцяла. Пробула тут години три. Потім Михайлик почав вередувати — ну, знаєш, коліки ці кляті. Він розплакався, розчервонівся, а вона подзвонила мені на роботу, кричала, що в неї піднявся тиск, що діти зараз «не такі», як ми були. Мовляв, ми лежали тихенько, а цей — як вогник. Сказала, що не може за ним доглядати. Коротше, зібрала речі й поїхала до себе додому
  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes