Від того як організовано наше харчування залежить багато чого: зростання і колір волосся, сексуальна активність, але особливо наше здоров’я. Його треба берегти змолоду, так що зав’язуємо з виснажливими дієтами, неконтрольованою обжерливістю і приступаємо до нового етапу нашого життя під прапором правильного харчування.

В умовах сучасного способу життя, звичок, щеплених цивілізацією і під впливом масованої рекламної атаки непридатних у їжу і шкідливих для здоров’я «продуктів харчування» говорити про природне харчування не доводиться.

Так само, як не доводиться говорити про природний стан свідомості людей. Тому цілком необхідно користуватися спеціальними правилами харчування, що відновлюють природні функції організму, що захищають здоров’я людини і дозволяють його зміцнити.

1. Їж, щоб жити, а не живи, щоб їсти

Харчування – не самоціль, а засіб досягнення мети. Усвідомлюючи Вищий Сенс життя і своє призначення, потрібно вживати в їжу тільки корисні продукти, що сприяють набуттю необхідних фізичних і психічних якостей для ефективних дій на Шляху досягнення Вищої Мети.

2. Голод – правда, а апетит – брехня

Апетит – це бажання з’їсти щось смачненьке. А голод – це, з одного боку, готовність їсти будь-яку їжу (як, наприклад, після тривалої прогулянки на природі або після напруженої фізичної праці) і, з іншого боку, точне знання, яка саме їжа в цей момент потрібна організму (калорійна чи вітамінна, солодка чи солона, рідка чи тверда, звичайна чи незвичайна – крейда чи сіль, наприклад, тощо).

Апетит – це результат давно розбещених відчуттів і відсутності їхньої вольової покори. Харчова заклопотаність або апетит можуть бути також пов’язані з несвідомим прагненням «відімкнутися» від стресових впливів, відволікаючись на смакові відчуття.

Подібним чином можуть виникати й інші бажання, не обґрунтовані реальними потребами організму, наприклад, бажання кохатись тощо. Звичайно це пов’язано з психічними перевантаженнями сучасного способу життя.

Тварини їдять лише, коли відчувають голод. А людина, розбещена достатком, давно вже стала виключенням з цього правила природи.

Витримка в будь-якій життєвій ситуації звільняє від нав’язливих пристрастей і дозволяє жити зі збереженням природних мотивацій організму, досягаючи повноцінного голоду.

У стані голоду народжується точне інтуїтивне знання якості необхідного організму продукту. Харчування за почуттям голоду в короткий термін усуває «зайву вагу», сприяє очищенню від шлаків і повертає прадавнє природне здоров’я. При цьому харчування відбувається тільки по справжній потребі.

Необхідно припиняти їсти, не доходячи до відчуття насичення й повноти шлунка. Наповнивши шлунок до половини, варто залишити одну чверть його об’єму для води й одну чверть – для вільного руху в ньому перетравлюваної їжі й газів, що розширюються.

Найчастіше процес травлення супроводжується більшою витратою енергії із уже наявного її запасу в організмі. У випадках переїдання або харчування важко перетравлюваною їжею часто виникає ситуація, коли кількість одержуваної з порції їжі енергії співвідносна з кількістю енергії, що витрачається організмом на її перетравлення.

Звичайно, в таких випадках людина після їжі стає сонною, ледачою і ще довго після їжі почуває спад сил. Крім того, переїдання є «ударним» навантаженням для органів травлення й призводить до їх захворювань.

Зниження кількості споживаної людьми їжі частково вирішує також і екологічну проблему збереження ресурсів природи, обмежуючи її надмірне використання та, дозволяючи їй відновлюватися.

3. Як п’єш – так і живеш

Організм людини значною мірою складається з води. І від її кількості та якості залежить обмін речовин. Керуючи питним режимом, можна впливати на внутрішні ритми й стан організму.