Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Як святкують Пасху за кордоном. Подробиці

Як святкують Пасху за кордоном. Подробиці

Viktor
20 Квітня, 202520 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Як святкують Пасху за кордоном. Подробиці

Гарно прибраний дім, паска на столі та звичайно ж крашанки і писанки — саме так виглядає українська оселя у це чудове свято.

А як святкують Великдень за кордоном? Давай заглянемо до затишних осель Англії, Німеччини, Польщі та Франції і дізнаємось про тамтешні традиції святкування Пасхи.

як святкують Великдень за кордоном

Польща

За святковим столом у Польщі збирається вся родина. Трапеза починається з молитви. Великодній сніданок складається з освяченої паски, яєць, хріну, м’яса та ковбаси.

За пасхальною неділею настає Мокрий понеділок. Поляки щедро поливають один одного водою. Та ніхто й не думає ображатися, адже вважається, що вода неодмінно принесе здоров’я, успіхи та прибутки в господарстві.

як святкують Великдень в Польщі

Англія

В Англії Пасха для багатьох навіть більше свято, аніж Різдво. Школи закриваються на два тижні. Багато англійців ідуть на Пасхальну службу, після якої вітають один одного з закінченням посту і початком нового життя. Церкви на Великдень прикрашають гілками дерев, нарцисами та розписаними яйцями.

як святкують Великдень в Англії

Австралія

Символ Великодня в Австралії — не традиційний пасхальний кролик, а звірятко білбі. Справа у тому, що кролики масово знищують фермерські врожаї та гризунів. А австралійці цінують свою флору та фауну.

як святкують Великдень в Австралії

На Пасху жителі Австралії традиційно їдять баранину або курча зі смаженими овочами. Справжньою прикрасою святкового стола є торт із безе, прикрашений фруктами: ківі, ананасами, мандаринами та полуницями.

Болгарія

Болгари традиційно викладають навколо паски багато фарбованих яєць. Як і українці, вони полюбляють «цокатися» пасхальними яйцями, доки на одному з них не з’явиться тріщина. При цьому болгари бажають одне одному щастя та удачі. Найщасливішим вважається той, чиє яйце найдовше залишатиметься неушкодженим.

як святкують Великдень в Болгарії

Швеція

У шведів існує чудова традиція прикрашати свої будинки квітниками — жовтого, білого та зеленого кольорів. Пасхальні яйця шведи виготовляють з картону, всередину якого неодмінно кладуть цукерочку.

як святкують Великдень в Швеції

Німеччина

Суботнього вечора перед Пасхою німці традиційно влаштовують велике Пасхальне вогнище — символ закінчення зими і згоряння всіх негативних почуттів.

як святкують Великдень в Німеччині

Ранок німецьких дітей починається з радісних пошуків корзинки з пасхальними яйцями, яку батьки надійно сховали напередодні. «Пасхальний кролик сховав від вас корзинки, ви маєте їх знайти,» — говорять вони своїм дітям, а ті з задоволенням перевертають дім у пошуках солодощів.

Італія

Тисячі італійців на Великдень збираються на головній площі Риму, аби почути привітання Папи. Вдома ж на столі кожного з них чекає коломба — щось на зразок нашої паски, але з вираженим лимонним ароматом.

як святкують Великдень в Італії

Америка

В Америці існує дуже цікава традиція-гра: катання яєць по похилому газону. Діти обожнюють змагатися, хто далі всіх не зупиняючись зможе прокотити яйце. Найбільше змагання проходить пасхальної неділі під стінами Білого Дому у Вашингтоні. Діти з корзинками, наповненими яскравими яйцями, котять їх вниз по газону неподалік президентського палацу.

як святкують Великдень в Америці

Франція

До Великодня французи прикрашають свої будинки червоними стрічками і кольоровими гірляндами. А головний символ Пасхи — дзвіночок, що символізує продовження життя і веселощів.

як святкують Великдень в Франції

У Франції Пасха — сімейне свято. В пасхальну неділю діти шукають у своїх кімнатах шоколадні яйця, сховані батьками напередодні. Це дуже древня і весела традиція, що передається з покоління в покоління.

як святкують Великдень в інших країнах

Навігація записів

Зeлeнcькuй y Beлuкдeнь вuйшoв дo людeй. Звepнeння Ш0KУBAЛ0 yкpaїнцiв…
Нeвже це пpавда? Щoйно Ватикан пoвідомив сумну нoвину

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes