Ніколи не думала, що мені пощастить зі свекрухою.

Коли ми з чоловіком одружились – власного житла у нас не було, винаймати квартиру дорого, а у моїх батьків ще двоє дітей живе. Тож, коли мама Богдана запропонувала нам жити з ними у трикімнатній квартирі, ми погодились. Тим більше, що він їх єдиний син.

Я дуже переймалася, бо йду в чужий дім. Не знаю, що і як там заведено робити. Перших кілька місяців відчувала себе як не у своїй тарілці.

Галина Михайлівна виявилась дуже доброю жінкою. Вона все мені спокійно і гарно пояснювала, ніколи без стуку не заходила до нашої кімнати, та не порядкувала у наших речах.

Спершу, я думала, що у неї якийсь прихований план, бо не може свекруха бути доброю. Мені подруги таких жахіть понарозказували, тому я її доброту сприймала як підступ.

Приготування їжі Галина Михайлівна теж взяла на себе. Вона уже була на пенсії, тож сказала, що хоч так допомагатимемо, аби нам було легше. Згодом ще й додала, що, якщо мені не смакуватимуть її страви, щоб я казала – вона не образиться.

Я вирішила розповісти про цю дивину подругам, на що вони мені сказали:

–  Так не буває.

–  Вона щось замислила.

–  Не довіряй їй.

Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити в гості сестер і запитала дозвіл, Галина Михайлівна сказала:

–  Чому ти мене питаєш про таке. Це тепер такий самий дім, як і наш.

Я не вірила, що так буває, але Галина Михайлівна мені все пояснила.

–  Колись і я була невісткою, а свекруха до мене дуже погано ставилась. Не любила вона мене. Тоді я собі пообіцяла, що ніколи не ображатиму свою невістку, а прийму її як рідну доньку. Тож не шукай в моїх словах чи вчинках якогось підступу. Я все роблю і кажу щиро.

Після цих слів я більше не підозрювала Галину Михайлівну у хитромудрому плані.

З того часу вже пройшло 5 років, а ми та досі живемо дружно і мирно. Моя свекруха стала мені справді другою мамою. Все те, що говорять, що всі свекрухи злі й не люблять невісток – не правда. Я в цьому переконалась на власному досвіді.

Які у вас стосунки з вашими свекрухами?