Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Не ображайтесь на мене зрілі чоловіки, та мушу визнати – мати стосунки із вами далеко не цукор. Нещодавно я пішла на побачення з одним 42-річним. Наче симпатичний, доволі успішний. Та вже за пів години він просто в ресторані почав скаржитися на колишню, пояснювати чому розлучився.

Те жахливе побачення я довго не могла забути. Врешті довелося писати подрузі, аби негайно зателефонувала і витягла мене. Щоправда, її дуже здивувало моє обурення.

– А що ти чекала? Усі чоловіки за 40 мають багаж. Лишень подумай, якщо вони покинули дружину – на це була причина. Вони зраджували, ображали кохану, були ненадійними. З хорошими не розлучаються.

– Але ж є такі, що просто не були одружені до 40?

– І тоді виникає питання – що з ними не так? Чому вони не мали досі серйозних стосунків.

– Можливо займались кар’єрою? Гроші заробляли.

– І ти в це віриш? Не існує чоловіків, які б не хотіли любові. Навіть якщо вони багато працюють. Інша справа, що можливо вони змінювали дівчат, як рукавички й свідомо не заводили нормальних стосунків. Але тоді нащо вони такі? Їх не виправити вже!

Після цієї розмови я замислилась. Подруга мала рацію. Спілкуючись з із чоловіками за 40 я зрозуміла, що більшість із них маю дві ну зовсім огидні риси. Перша – це жадібність. Доволі часто вони рахують кожну копійку, і зовсім не хочуть витрачати гроші на жінок. Це можна зрозуміти на першому побаченні. Якщо зрілий чоловік приходить без букета, або із зовсім дешевими квітами – все ясно, надалі нічого доброго не буде.

Друга риса, яка мене вбиває – занудство. Вислуховувати кількагодинні розмови про рибальство чи знову ж таки поганих колишніх я зовсім не можу.

Звичайно, я цілком розумію, що й жінки не всі ідеальні. Але погодьтеся, з чоловіками складніше. Тож починаючи стосунки зі зрілими  – будьте пильні. Не поспішайте, спершу дізнайтеся, чому вони так довго не знаходили собі пару.

А що ви думаєте, серед чоловіків за 40 можна знайти гідних?

Навігація записів

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу
Оля задавала ці питання, можна сказати, в порожнечу, розуміючи, що відповідь чоловіка вже нічого не змінить. І в думках знову виникала ця зовсім юна дівчина, і слова її врізалися в пам’ять. – Та годі тобі, в сучасному світі живемо. Ну, розлюбив я тебе і що? І взагалі, все це було великою помилкою.

Related Articles

— Валю, ти тільки уяви! Ідеальне повітря, ліс поруч, власна свердловина. Двоповерховий цегляний будиночок, де можна жити цілий рік! Ми з Мішкою і Лідою вже все перевірили і прийняли рішення. Батькам на 35-ту річницю весілля ми даруємо дачу! Круто я придумав, скажи? Чого мовчиш, радіти треба!

Viktor
24 Березня, 202624 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Валю, ти тільки уяви! Ідеальне повітря, ліс поруч, власна свердловина. Двоповерховий цегляний будиночок, де можна жити цілий рік! Ми з Мішкою і Лідою вже все перевірили і прийняли рішення. Батькам на 35-ту річницю весілля ми даруємо дачу! Круто я придумав, скажи? Чого мовчиш, радіти треба!

— Сергію, скажи своїй дружині, хай не чіпає ці шпалери!

Viktor
24 Березня, 202624 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Сергію, скажи своїй дружині, хай не чіпає ці шпалери!

Можливо, у вашому житті теж був такий «конверт», який змінив усе?»

Viktor
24 Березня, 202624 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Можливо, у вашому житті теж був такий «конверт», який змінив усе?»

Цікаве за сьогодні

  • — Валю, ти тільки уяви! Ідеальне повітря, ліс поруч, власна свердловина. Двоповерховий цегляний будиночок, де можна жити цілий рік! Ми з Мішкою і Лідою вже все перевірили і прийняли рішення. Батькам на 35-ту річницю весілля ми даруємо дачу! Круто я придумав, скажи? Чого мовчиш, радіти треба!
  • — Сергію, скажи своїй дружині, хай не чіпає ці шпалери!
  • Можливо, у вашому житті теж був такий «конверт», який змінив усе?»
  • Наречена (29 років) поїхала на «дівич-вечір» до Туреччини. А коли повернулася «дівич-вечір»чекав мене вдома.. я побачив повідомлення в її телефоні: «ніч була незабутньою».Тут я нестримався… довелося піти тієї ж миті..
  • Пофарбований?! Нічого не розумію. Питання напрошувалося само собою. Хто? Може, приїжджала мама? Підійшла, торкнулася одним пальцем до дошки, на ній залишився слід зеленої фарби. Це не мама, фарба нанесена зовсім недавно. Нічого не розумію. На сусідній дачі серед малини промайнула хустка сусідки баби Каті. Пройшовши вузькими доріжками свого городу, я наблизилася до сусідського паркану і покликала
  • Ну що ти за дитина така капризна! — замість заспокоєння почулося роздратування. — Навіщо ти сюди лізеш? Тобі що, місця мало? Вікторія почала грубо вивертати голову дитини, щоб витягнути її з щілини. Оленка кричала від болю та переляку. — Не крутися! Тільки проблеми створюєш, — продовжувала мати, навіть не намагаючись змінити тон на ласкавіший. Нарешті дівчинка була на волі. Але замість того, щоб притиснути доньку до серця, Вікторія взяла її за лікоть і потягнула до пісочниці. Хлопець у машині нарешті вимкнув музику і поїхав, навіть не зрозумівши, яка драма розігралася поруч. Настала тиша, яку порушувало лише тяжке дихання Оленки. — Зараз я тебе віддам тому дядькові, що поїхав! — раптом випалила Вікторія. — Він тебе забере, і будеш знати, як не слухатися маму. Оленка впала на коліна прямо в пил. Вона обхопила мамині ноги і почала благати: — Мамо, ні! Мамо, не треба! Я буду слухняна! Це було нестерпно чути. Дитина просила вибачення за те, що їй було самотньо і страшно. Вона просила не віддавати її чужій людині, бо для неї навіть така байдужа мама — це весь світ
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes