Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Я не знaла чи живий він”: мати зі сльoзами дізналась про звiльнення сина з пoлону

“Я не знaла чи живий він”: мати зі сльoзами дізналась про звiльнення сина з пoлону

Viktor
2 Жовтня, 20252 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Я не знaла чи живий він”: мати зі сльoзами дізналась про звiльнення сина з пoлону

Сьогодні між Україною та Росією відбувся черговий етап обміну військовополоненими. Внаслідок обміну додому повернувся військовослужбовець, який перебував в полоні понад 3 роки. Його історією поділилась мати в коментарі ТСН.

“Щоб не зурочити, я не повірила собі, я не могла відкрити Дію. Повідомлення – захисника звільнено з полону. Господи, дякую тобі, Боже”, – розповідає жінка

Жінка розповіла, що з російського полону звільнили її сина Андрія Білоуса, якому 38 років. Він провів у неволі 3 роки і 5 місяців після того, як його захопили на Донецькому напрямку.

За цей час вдалося лише раз поспілкуватися з ним, коли він перебував в Оленівській колонії. Згодом, ще до відомої трагедії, його перевели до колонії у Свердловську, про що матері повідомили звільнені полонені.

Дивіться відео емоцій матері звільненого з полону захисника:

'Я не знала чи живий він': мати зі сльозами дізналась про звільнення сина з полону
/ Фото: скріншот

“А тоді, у грудні 24-го року, його десь перевели знову, етапували, але я не знала, де він. Я не знала, це 7 місяців я не знала вісточки про нього, де він заходиться, чи він живий. Я його люблю, чи я його довго чекала. Дай Бог, всім дочекатися, всім обняти своїх рідних, дочекатися. І дай Бог, що війна ця, клята, закінчилася. Бо вона дуже багато горя нам принесла”, – вказує матір захисника.

Жінка розповіла, що її син, звільнений з полону, служив за контрактом. Він родом із Лисичанська, де родина певний час проживала.

Джерело

Навігація записів

Відбувся oбмін полоненuмu: в Україну з пoлoну повернулися 185 зaхисників і 20 цивільних
Укрaїна може отримaти рaкети Bаrracuda: що це за збрoя

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
  • Знайомі напросилися на дачу «на шашлики», але приїхали з порожніми руками. Замість м’яса їм підсмажила кабачки. Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes