Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Я не раз зраджував дружині, але завжди замітав сліди. А от моя Мариночка взагалі безсоромна!!! Як вона могла так вчинити…

Я не раз зраджував дружині, але завжди замітав сліди. А от моя Мариночка взагалі безсоромна!!! Як вона могла так вчинити…

Viktor
7 Жовтня, 20247 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Я не раз зраджував дружині, але завжди замітав сліди. А от моя Мариночка взагалі безсоромна!!! Як вона могла так вчинити…

Все життя був переконаний на всі 100%, що моя дружина ніколи й нікуди від мене не подінеться. Маринка у мене тиха, спокійна і лагідна – ніколи й слова злого не скаже. 

Та і я чоловік – те що треба! Гроші до хати солідні приношу, з дітьми багато часу проводжу, а те, що гуляю – то це нічого! На те я й мужик, то моя природня потреба. 

Колись прочитав в Інтернеті, що всі самці – полігамні…То і я не виняток. 

Та мої зради завжди залишалися в секреті. Я добре замітав сліди… Принаймні я в це вірив ще кілька тижнів тому. 

Уявіть собі моє здивування, коли я побачив мою жінку в кафе з коханцем. Забіг на каву перед зустріччю, а там вона! Тішиться, усміхається, якийсь мужик її за талію тримає.

Мене чуть не розірвало від злості, ледь стримався, щоб не набити пику тому брюнету. 

Благо, що Марина мене не побачила. Влаштую їй допит ввечері, коли безсоромна повернеться додому. 

Сиджу на кухні, чекаю її. Дітей відвіз до мами – нічого їм слухати дорослі розмови. 

Марина забігає в квартиру: щаслива, задоволена, усміхнена. Питаю її:

– Де була?

– З подругами гуляла…

– Я бачив, з якими подругами ти гуляла! – зриваюся я на крик. – Що то за кавалер у тебе з’явився?

– Ти був сьогодні в тому кафе?

– Так! Був! І все бачив. Як тобі не соромно? Ти ж матір 2 дітей. 

Вона трохи мовчала, винно опустивши голову, а потім видала те, що я не чекав почути. 

– А ти можеш мені зраджувати роками? Тобі дозволено? Чим я гірша? Теж хочу бути щасливою! Якщо ти не збираєшся кидати своїх коханок, то і я не буду відштовхувати Славка. Все чесно!

Я шокований! З ким я одружився?! Хіба моральна жінка здатна на таку хтиву помсту?

Казала мені мама уважніше вибирати собі супутницю по життю. 

Що тепер робити – гадки не маю… Розлучатися, чи терпіти таке ставлення?

Що би ви порадили чоловіку?

Навігація записів

Пpoстo ЖAX! I цe нapoдний apтист pф!? Гpигopій Лeпс зі сnyщeними штaнaми з’явився нa сцeні з пляшкoю в pyкax
Нa 11:10 cтaлo вiдoмo!! 12 ДPOНIВ! Г0puть нaйбiльшa нaфтoбaзa – йдe EВAКУAЦIЯ!!

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Коли все закінчилося, Тобі пахнув шампунем і чистотою. Шерсть була рівно підстрижена, лапи охайні, морда — світла, ніби з неї зняли зайвий тягар. Його поставили на підлогу, і він одразу зробив те, що роблять собаки після грумінгу: озирнувся, ніби шукає знайоме обличчя. Потім пішов до дверей і сів.
  • Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.
  • Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
  • – Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
  • Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода
  • А де…? — почав було Денис, і в його голосі почулося легке тремтіння. Дідусь вийшов із сараю, ведучи за кермо новенький, блискучий велосипед із великими колесами. — Машину я продав одному колекціонеру, — спокійно сказав він. — Він її відновить, і вона знову буде їздити дорогами, а не стояти на місці. А за ті гроші ми купили тобі ось цей «байк». Тепер ти сам собі двигун. Грошей від продажу старого заліза якраз вистачило на хороший транспорт. Денис спочатку розгубився, але коли сів на сидіння і відчув під ногами педалі, його обличчя знову засяяло. Того вечора за вечерею наш старший син Максим, який уже вчиться в університеті і щодня проводить години в метро та маршрутках, не витримав і почав жартувати: — Ну, нарешті в цій родині справедливість перемогла! — реготав він, намазуючи хліб маслом. — А то що це за порядки
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes