Після зупинки військової допомоги від США для нас розпочався катастрофічний сценарій, який рано чи пізно, призведе до поразки у війні.
Ми можемо скільки завгодно клепати меми та проклинати президента США, але це ні на грам не допоможе нам завершити війну та зберегти державу.
Команда Дональда Трампа, як і він сам, ніколи не приховували, що Україна для них — не пріоритет. Їхні головні завдання лежать далеко за межами європейського континенту. Просто, між двома варіантами — Росія на східному кордоні Європи та НАТО чи Україна на цій же позиції — вони віддають перевагу другому. Але це не означає, що заради нас вони готові й далі витрачати свої ресурси.
США прагнуть втягнути Росію у свою орбіту, і припинення війни для них — бажана, але не критична передумова. Вони цілком можуть досягти цього, просто залишивши Україну поза увагою, що повністю розв’яже руки Росії.
Європа також не готова до самостійної, реальної боротьби за наше майбутнє. Саме тому, у Лондоні, європейські лідери чітко заявили: тривалий мир без участі США неможливий. І надалі позиція ЄС в силу внутрішніх протиріч тільки слабшатиме та все більше буде узгоджуватись з США.
Водночас нова адміністрація Білого дому відкрито демонструє скептицизм щодо будь-яких гарантій безпеки й категорично не бажає перевіряти на практиці дієвість 5-ї статті НАТО. Натомість вони вірять, що Росію можна контролювати, стиснувши її в міцних економічних і політичних обіймах. Чи правильна це стратегія — не нам вирішувати.
Сьогодні варто думати не про персоналії, посади та політичне майбутнє, а про тих, хто на фронті чи під ракетними обстрілами. Про те що буде, якщо в перших не буде зброї та зв’язку, а для других — ракет для ППО?
Ми можемо, як і раніше в історії, гордо стати в позу та піти всією країною на дно, але чи буде в нас ще коли-небудь шанс повернути собі державу? Сумніваюсь.
Україна — більша за кожного з нас. Це довели військові, які віддали за неї життя. Тепер це мають довести політики.
Отже, вибір простий: або наша влада робить те, що не додає рейтингів, але рятує Україну — йде в фарватері політики США, — або нас чекає кінець державності. Іншого не буде, хто б і що вам не обіцяв.
