Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Втeча Кoмарницького з України. До кордону ексдепутата везли під пpикриттям мaшини «вaнтaж 200»

Втeча Кoмарницького з України. До кордону ексдепутата везли під пpикриттям мaшини «вaнтaж 200»

Viktor
27 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Втeча Кoмарницького з України. До кордону ексдепутата везли під пpикриттям мaшини «вaнтaж 200»

Колишній депутат Київради Денис Комарницький зміг нелегально перетнути кордон із Румунією завдяки допомозі правоохоронців. За організацію втечі він заплатив 10 тисяч доларів. Водночас у СБУ наголосили, що до цього причетні позаштатні працівники, які на момент подій вже були звільнені.

За даними журналістів “Української правди”, у втечі Комарницького брали участь:

  • четверо осіб із посвідченнями СБУ,
  • двоє співробітників Управління стратегічних розслідувань (УСР) Нацполіції в Закарпатській області,
  • один місцевий депутат.

За інформацією спецслужби, ці позаштатні працівники вже не мали стосунку до СБУ, а співробітників УСР після викриття звільнили та оголосили їм підозру.

Ексдепутата везли до кордону у спеціально підготовленому кортежі. Одна з машин – камуфльований бус із табличкою “200”, яка зазвичай використовується для перевезення загиблих військових. Це мало допомогти уникнути перевірок.

Зі слів свідка, Комарницького забрали з котеджного містечка у Києві на двох Toyota Land Cruiser без зареєстрованих номерних знаків. Випереджав їх згаданий бус, що виконував функцію розвідки, перевіряючи ситуацію на дорозі та можливі блокпости.

Під час поїздки Комарницький майже не розмовляв, а спілкувався виключно через телефон. На одній із заправок він купив собі сік, пляшку горілки та хот-дог. Прибувши в Хуст, ексдепутат був незадоволений місцевим інтернетом і ретельно вибирав готель, у якому зупиниться.

Через чотири дні перебування на Закарпатті Комарницький дістався Ужгорода, де зустрівся із місцевим депутатом, після чого перейшов кордон та попросив притулку в Румунії.

Реакція правоохоронних органів

Пресслужба СБУ у коментарі Фокусу повідомила, що фігуранти справи були позаштатними працівниками менше ніж п’ять місяців і жодних офіційних виплат від відомства не отримували. Їхній статус скасували ще на початку лютого 2025 року, тобто до моменту, коли Комарницький покинув Україну.

У Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції підтвердили звільнення двох співробітників УСР, яким оголосили підозру. Також відсторонено керівника територіального управління.

“Ми суворо засуджуємо будь-які прояви корупції. Принцип нульової толерантності діє без винятків. Ми тісно співпрацюємо з антикорупційними органами, щоб виявити та покарати всіх причетних”, – наголосили в пресслужбі Нацполіції.

Джерело

Навігація записів

Якщо Ви Зібралися приготувати Суп, приготуйте Один З Цих! ТОП-10 Найсмачніших І Популярних Супів
Роcія гoтує нoвий нacтуп — Зеленський попередив про заrpoзу на півночі України

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.
  • — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!
  • Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все
  • Софіє! Невдячна ти така! — закричала мати в телефон. — Ти куди зникла? Де гроші? Гроші де, я питаю?! — Добрий день, мамо. Я ж сказала: грошей більше не буде. Раз десяти тисяч вам було замало — я більше не дам ні копійки. — Нема на неї ради! — репетувала Ірина Олегівна. — Сашко, Борисе, йдіть сюди! Більше цукерок не буде — сестриця ваша жадібна відмовилася давати кошти! Чоловіче, ти був правий — вона невдячна дитина! Гроші переказуй, нам їсти нічого! — Ні, — твердо відрізала Софія. Мати миттєво змінила тон на плаксивий: — Сонечко, ну невже тобі малих, братів своїх, не шкода? Вони фруктів тижнями не бачать. Ну хоча б по п’ять тисяч надсилай, ми вже якось проживемо. Соню? Ти чуєш? Софія просто скинула виклик і заблокувала номер матері назавжди
  • — І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся руками. — Накритий стіл, свічки, музика… І все це у звичайний вівторок!
  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes