Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Вечіpня звіcтка сколиxнула Укpаїну. Відoмого жуpналіста-розcлідувача якому п0гp0жув@лu, знaйдено. Деталі…

Вечіpня звіcтка сколиxнула Укpаїну. Відoмого жуpналіста-розcлідувача якому п0гp0жув@лu, знaйдено. Деталі…

Viktor
8 Вересня, 20258 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Вечіpня звіcтка сколиxнула Укpаїну. Відoмого жуpналіста-розcлідувача якому п0гp0жув@лu, знaйдено. Деталі…

Вечіpня звіcтка сколиxнула Укpаїну.

Відoмого жуpналіста-розcлідувача знaйшли меpтвим.

Журналіста, якому погрожували, знайдено мертвим: що сталося з Олександром Тахтаєм.

У місті Ямпіль Сумської області в квартирі знайшли мертвим журналіста та колишнього депутата Олександра Тахтая.

Тіло виявили ввечері 5 вересня, після чого його направили на судово-медичну експертизу для встановлення точної причини смерті.

Про це пише Суспільне.

Що відомо про журналіста
Олександр Тахтай був відомий своєю активною позицією: він очолював місцеву газету «Ямпільський край» і займався розслідуванням корупційних схем у регіоні, зокрема під час будівництва фортифікацій.

Навіть після того, як Олександр Тахтай залишив журналістику, він не припинив свою антикорупційну діяльність.

Він активно вів сторінку у Facebook, де публікував докази — документи, фото та відео, що викривали корупційні схеми.

Особливу увагу Тахтай приділяв найгострішим соціальним темам, зокрема зловживанням місцевих політиків, посадовців та силовиків.

Журналіст зосереджувався на можливих зловживаннях під час будівництва фортифікаційних споруд у прикордонному з росією регіоні.

Через свою професійну діяльність журналіст неодноразово отримував погрози та зазнавав нападів. У серпні 2025 року він повідомляв, що у вікно його дачі стріляли, а в квартирі знайшли димову гранату.

«Вікно пробите наскрізь і граната пролетіла п’ять метрів по кімнаті. Траєкторія і кут, під яким увійшла граната, вказують на те, що стріляли з висоти здалеку», — писав журналіст у Facebook.

Тахтай припускав, що до цих інцидентів можуть бути причетні працівник СБУ та офіцер запасу, але СБУ свою причетність офіційно спростувала.

Поліція порушила кримінальну справу за статтею «хуліганство», досудове розслідування триває.

Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини смерті Олександра Тахтая.

Результати експертизи та слідчі дії мають пролити світло на причину його загибелі та її можливий зв’язок з професійною діяльністю.

Як пише Тelegraf, правоохоронці вже звертали увагу на Олександра Тахтая. 2016 року в його будинку в селі Шатрище відбувся обшук.

Тоді слідчі вилучили його комп’ютер, фотоапарат і мобільний телефон, пов’язуючи це з розслідуванням вибуху біля будівлі Сумської прокуратури. Однак згодом усі речі повернули через брак доказів його причетності.

Джерело

Навігація записів

– Знайомся, це Ілона! Тепер вона моя нова дружина і житиме зі мною тут! – 30 років я прожила з Ярославом, та такого від нього не чекала
Європа може жорстко відповісти Казахстану за підтримку Росії: Bloomberg розкрив наслідки для Астани

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes