Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • ВАЖЛИВО! 3берігаєш вдома дрова – штраф або в’язниця: Рада ухвалила нові покарання для українців. ДЕТАЛІ

ВАЖЛИВО! 3берігаєш вдома дрова – штраф або в’язниця: Рада ухвалила нові покарання для українців. ДЕТАЛІ

Viktor
3 Листопада, 2024 Коментарі Вимкнено до ВАЖЛИВО! 3берігаєш вдома дрова – штраф або в’язниця: Рада ухвалила нові покарання для українців. ДЕТАЛІ

В Україні можуть почати штрафувати та притягувати до кримінальної відповідальності за зберігання дров без документів, попереджає адвокат.

В Україну будуть штрафувати та судити за зберігання дров - в чому причина
За зберігання дров без документів світить штраф 34 тисячі і 7 років тюрми / Колаж Главред, фото: УНІАН

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає позбавлення волі на термін від п’яти до семи років за зберігання дров без необхідної документації. Зміни внесено до Адміністративного та Кримінального кодексів України, а наразі закон очікує підпису президента. Про це розповів адвокат Олексій Кінебас у коментарі “Суспільне Чернігів“.

Як пояснив Кінебас, якщо закон набуде чинності, правопорушниками можуть виявитися багато сільських жителів, яким у певних випадках загрожуватиме або штраф, або навіть кримінальна відповідальність.

відео дняPlay Video

Також, за його словами, нові норми закону посилюють покарання за незаконне вирубування та пошкодження дерев, що вважається удосконаленням правової відповідальності в екологічній сфері.

“Внесена нова стаття до Кримінального кодексу і Адміністративного кодексу – незаконне зберігання деревини. Тепер може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність просто за зберігання, перевезення або збут. Наприклад, дві особи, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п’яти до семи років”, – вказує він.

Адвокат зауважив, що наразі передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку саме лісів. Згідно з оновленою статтею 246, ця відповідальність поширюється на всі випадки незаконного знищення або пошкодження дерев і чагарників.

“Навіть якщо цих дров менше ніж на 30 000 гривень — це адміністративна відповідальність, там теж передбачені штрафи, якщо, наприклад, ви зберігаєте один стовбур, одне дерево, один якийсь пеньок — ця деревина має мати документи, де ви її взяли. До 100% жителів, які проживають в сільській місцевості, вони будуть особами, яких слід би було притягти”, — каже адвокат.

Адвокат зауважив, що наразі передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку дерев та кущів, незалежно від того, чи йдеться про лісові ділянки, чи інші території. Згідно з оновленою статтею 246, ця відповідальність поширюється на всі випадки незаконного знищення або пошкодження дерев і чагарників.

“Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”, – наголошує адвокат.

Адвокат зазначає, що в законі відсутні перехідні положення, тож після його підписання президентом він одразу набирає чинності. Це означає, що людина, яка зберігає дрова на суму 30 000 гривень без документів, може стати об’єктом кримінального провадження, і поліція матиме підстави для перевірок та відкриття кримінального провадження.

“Особа каже, я там придбав ці дрова влітку чи восени, чи взагалі минулого року, — це жодним чином його не звільняє від відповідальності, бо він зберігає дрова зараз. Це може призвести до адміністративної відповідальності або ж в залежності від обсягу, до кримінальної відповідальності”, – говорить він.

15 жовтня закон був переданий на підпис президенту України. Після його прийняття Верховною Радою у всіх трьох читаннях та підписання головою Ради залишився лише фінальний підпис президента.

“Сподіваємось, вето буде накладено”, — розповів Олексій Кінебас.

Хто такий Олексій Кінебас

Олексій Кінебас – закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. З серпня 2005-го року по січень 2008-го працював юристом приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. З січня по червень 2008-го року був координатором цієї юридичної приймальні. З липня 2010 року є керуючим партнером “Юридична компанія “КАНОН”.

Навігація записів

Зaгaлoм у cпиcку булo 12 людeй: у головному соборі Луцька намалювали фрески з бізнесменами
Cкандальний ексв0єнком Бoрисов, сидячи у СІЗО, оформляв собі iнвaлiднicть. Чим це закінчилося?

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Ми поїдемо, — важко сказав Максим, піднімаючись з-за столу. Він зрозумів, що гроші, якими він намагався відкупитися від совісті всі ці роки, більше не мають сили. — Але будь готовий, сину. Будь готовий побачити не казку і не кіно про возз’єднання. Там інший світ. Там люди виживають, а не живуть. Дорога була довгою і важкою. Чим далі вони від’їжджали від великого міста, тим гіршими ставали дороги, а краєвиди за вікном — похмурішими. Артем дивився на сірі поля і відчув, як напруга всередині нього зростає з кожним кілометром. Це було відчуття повернення додому, якого він ніколи не мав. Коли машина в’їхала в потрібне село, він відчув дивний, майже молитовний спокій. Це було те саме місце з його снів. Облуплена фарба звисала з нього шматками, а навколо підніжжя валялося сміття. Вони зупинилися біля хати, яка колись була яскраво-червоною. Тепер вона була кольору іржі. На подвір’ї панував безлад: поламані дерев’яні ящики, купи якогось ганчір’я, заіржавілий плуг. І там, у глибині двору, вони побачили його
  • – Як не зможеш? – обурилася Марина. – Я ж у безвихідній ситуації! Ти єдина, хто може допомогти! – Ну найми когось, – запропонувала Поліна. – Заплати подвійну ціну за терміновість. Це ж твоє весілля
  • — Дайте мені один день, — сказав я. — Один. Я повішу йому нашийник із камерою і маячком. Подивимося, куди він їздить. Якщо він бешкетує, риється в смітниках або справді небезпечний — я сам його відвезу. Але якщо ні, то хоча б знатимемо правду.
  • — Дай грошей! У тебе ж немає дітей! Ти зобов’язана мені допомагати! — зовиця вимагала утримувати її та дітей.
  • Степане? Що ти робиш? — голос Юлії здригнувся. Чоловік обернувся, сяючи самовдоволеною посмішкою. — О, Юля, ти вчасно! Сюрприз! — він бадьоро відставив пакет убік.
  • Що ж мені робити, Степане? — прошепотіла Ганна, закриваючи обличчя руками…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes