Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • В селі Золотий Колодязь на Донеччині жили чоловік з жінкою. Коли прийшли українські розвідники, вони пішли прив’язати собаку, і прuвели 8 озброєних окyпантів — історія одного бою Айбoкса, розвідника 2-го батальйону оперативного призначення “Vanguard” Бригади “Рубіж”. Відео

В селі Золотий Колодязь на Донеччині жили чоловік з жінкою. Коли прийшли українські розвідники, вони пішли прив’язати собаку, і прuвели 8 озброєних окyпантів — історія одного бою Айбoкса, розвідника 2-го батальйону оперативного призначення “Vanguard” Бригади “Рубіж”. Відео

Viktor
16 Вересня, 202516 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до В селі Золотий Колодязь на Донеччині жили чоловік з жінкою. Коли прийшли українські розвідники, вони пішли прив’язати собаку, і прuвели 8 озброєних окyпантів — історія одного бою Айбoкса, розвідника 2-го батальйону оперативного призначення “Vanguard” Бригади “Рубіж”. Відео

Пішли прив’язати собаку, а привели 8 озброєних окупантів — історія одного бою Айбокса, розвідника 2-го батальйону оперативного призначення “Vanguard” Бригади “Рубіж” Айбокс — досвідчений воїн, який має за плечима багаторічний досвід служби у Бригаді “Рубіж”.

Через нюанси зі здоров’ям, наразі розвідник більше часу проводить за штабною роботою. Проте, коли є можливість, Айбокс виходить на завдання з молодими побратимами. На одному з таких завдань і відбулася ця історія… У цьому відео ви почуєте, як завдяки досвіду та інтуїції Айбокса вдалося врятувати життя розвідників, про мотивацію “ждунів”, що співпрацюють з окупантами, та аналіз живої сили окупантів від досвідченого розвідника .

Навігація записів

– Повертайтеся назад і нема проблем! – Сказала я, коли сестра подзвонила з Польщі. А ще нещодавно вона хизувалась своїм неймовірним європейським життям
 16.09 — пpямe BЛУЧAHHЯ в yнiвepcuтeт Мoмeнт пpuльoтy i фoтo нacлiдкiв

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
  • Знайомі напросилися на дачу «на шашлики», але приїхали з порожніми руками. Замість м’яса їм підсмажила кабачки. Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь…
  • – Знаєш, так буває: вдома – це чудовий хлопець, а як хтось з’являється сторонній, він одразу починає говорити про дружину всяке і навіть не помічає цього. Знаєш, чому так виходить? – Чому?
  • – Алло, Вітя… – Приїжджай швидше. Тата не стало… – Мамо, я зараз зайнятий – Подзвони Світлані. – Синку, тата не стало! – ахнула Надія Петрівна.– Мамо, справді, подзвони Світлані. Вона краще з усім впорається. А я як тільки звільнюся, то зразу підʼїду… Син поклав слухавку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes