Уряд України планує підвищити мінімальну зарплату та пенсії. Наскільки вони виростуть та які зарплати платять українцям зараз?
Уряд України підготував нові бюджетні орієнтири. За проєктом Бюджетної декларації, протягом двох наступних років українців чекає підвищення мінімальної зарплати та пенсій. Звідки планують брати кошти та які зарплати отримують українці зараз?
Яким буде підвищення?
На сьогодні мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8 тис. грн через складну економічну ситуацію, викликану війною РФ проти України. Останній раз вона зросла 1 січня 2024 р. на 6%: з 6 700 грн до 7 100 грн. Крім того, з 1 березня в Україні разом із щорічною індексацією пенсій було здійснено перерахунок пенсій з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії). Мінімальна пенсія зросла з 2 093 до 2361 грн.
Відомо, що Уряд пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Згідно з оприлюдненим документом, у 2025-2027 рр. розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8 000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 р.
Проте Міністерство фінансів пропонує підвищити її вже наступного року на рівень інфляції.
Мінфін вже закладає зростання мінімалки у бюджетну декларацію, враховуючи інфляцію. Уряд планує поетапне зростання мінімальної заробітної плати. Зокрема, за проєктом Бюджетної декларації, вона має зрости у 2026 р. – до 8 688 грн; у 2027 р. – до 9 374 грн; у 2028 р. – до 10 059 грн.
Також урядовці пропонують підвищити мінімальну пенсію до 2 564 грн у 2026 р., до 2 715 грн у 2027 р. і до 2 859 грн у 2028 р.
Своєю чергою максимальну пенсію планується підвищити до 25 640 грн, що на 2 тис.грн більше за нинішній показник (23 610 грн).
Також планується підвищити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3 470 грн (зараз – 3 195 грн).
Крім того, передбачена зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він становитиме: у 2026 р. – 3 288 грн (зараз – 3 028 грн), у 2027 р. – 3 482 грн, у 2028 р. – 3 667 грн.
Ці цифри оприлюднено у листі Міністерства фінансів “Про підготовку пропозицій до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки”, опублікованому на офіційному сайті відомства.
Підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 р. (108,6%).
Водночас підвищення стане можливим лише в разі наявності коштів.
“У 2026 р. запропоновані розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій може бути підвищено у разі позитивної динаміки розвитку економіки”,- кажуть в Мінфіні.
Профспілки не задоволені
Своєю чергою профспілкові об’єднання вважають, що прожити на гроші, які закладає Мінфін у Бюджетну декларацію, неможливо. На їх думку таке підвищення є надто повільним й таким, що не враховує реальні витрати громадян на фоні інфляції.
Вони наполягають, аби мінімальна зарплата з 1 січня 2026 р. становила щонайменше 12 195 грн. Це відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати станом на кінець минулого року. Профспілкові організації вимагають прирівняти тарифну ставку працівника I розряду ЄТС до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Своєю чергоюзаступник голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що профспілки вимагають збільшити мінімалку у 2025 р. до 8 500 грн.
“Якщо фактичний прожитковий мінімум складе 9 639 грн, торішення підвищити мінімальну зарплату необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету”, – сказав він.
З боку профспілки прозвучала теза про необхідність підвищення мінімальної зарплати у 2025 р. до 8 500 грн.
Своєю чергою, за оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум становить щонайменше 6 685 грн, що відправляє одержувачів мінімальних пенсій за межу бідності.
Звідки візьмуть кошти
Джерел підвищення зарплат та пенсій може бути декілька. Серед ниї: податкові надходження та поліпшення адміністрування.
Передбачається покривати витрати на підвищення через додаткові надходження від боротьби з ухиленням, гуманітарну допомогу, гранти та скорочення витрат на обслуговування держборгу
Також зростання можливе завдяки макрофінансовій допомозі та міжнародній підтримці.
Представники Мінфіну підтверджували, що рішення про підвищення залежатиме від можливостей – а саме, обсягу макрофіндопомоги після завершення 2025 р. На 2026 рік поки йдеться про “чистий аркуш”: невідомо, чого очікувати від міжнародних партнерів (наприклад, США).
Також підвищення залежить від темпів економічного відновлення країни. Наразі прогнози НБУ й Мінекономіки вказують на поступове зростання ВВП(у 2026-2028 рр.). Якщо економіка відновлюватиметься, держбюджет зможе перенаправляти ресурси на зарплати, пенсії та соціальну допомогу.
Номінальні зарплати зростають
Щодо ситуації із зарплатами на сьогодні, то на ринку праці в Україні все ще бракує працівників, через що номінальні зарплати зростають. Але в реальному вимірі цей процес став повільнішим.
Про це йдеться у травневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
“Зростання номінальних зарплат в Україні підтримується браком працівників. Та через високу інфляцію сповільнюється підвищення реальних зарплат”,- кажуть в НБУ.
Потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому обмежується зіставністю очікувань шукачів роботи щодо оплати праці з пропозиціями роботодавців. Водночас посилюється роль нецінових методів конкуренції за працівників, серед яких: надання житла; дистанційна робота тощо.
Українці хочуть більше
Цікаво, що українці хочуть вищих зарплат, ніж їм пропонують роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому – 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн.
Зарплати держслужбовців високі
Цікаво, що попри війну заробітні плати держслужбовців в Україні, серйозно перевищують середній рівень по країні. При цьому їх зростання відбувається не так швидко. Про це свідчать дані Мінфіну. Так, у березні 2025 р. середня зарплата в центральних держорганах України становила 54,2 тис. грн. Порівняно з березнем минулого року (46,9 тис. грн) вона збільшилася на 15,6%. За інформацією ПФУ, середня офіційна зарплата по Україні в березні склала 19,4 тис. грн, збільшившись за рік на 25,9%. Згідно з даними Мінфіна, лідирує за рівнем зарплат Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 115,9 тис. грн.
