Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Пoкровcьку цiлий рік відбувалося те, від чого стискається серце. Троє дiтей виживaли самі, без жoдного дорослого пoруч.

У Пoкровcьку цiлий рік відбувалося те, від чого стискається серце. Троє дiтей виживaли самі, без жoдного дорослого пoруч.

Viktor
18 Вересня, 202518 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до У Пoкровcьку цiлий рік відбувалося те, від чого стискається серце. Троє дiтей виживaли самі, без жoдного дорослого пoруч.

У Покровську цілий рік відбувалося те, від чого стискається серце. Троє дітей виживали самі, без жодного дорослого поруч. Двоє братів-близнюків, прикутих до ліжка важкою хворобою, залишилися на руках у свого 10-річного брата Платона.

Після смерті бабусі він став для них і руками, і ногами, і захисником. Годував, обтирав, спускав у підвал під час обстрілів. Дитина, яка сама ще потребує турботи, взяла на себе нелюдський тягар. Навіть про матір, яка жила поруч, але була безсила через хвороби й залежність, він намагався дбати.

Коли обстріли стали нестерпними, цих дітей евакуювали. У Чернівцях, у «Місті Добра», лікарі борються за життя виснажених братів — у свої 13 вони важили, як немовлята. А Платон, цей маленький воїн, нарешті отримав підтримку психологів і тепло, якого був позбавлений. Там він знайшов нову «бабусю» — жінку з рідного Покровська, яка прийняла його в серце, наче рідного онука.

Ця історія — не лише про трагедію війни. Вона про дитину, яка стала дорослою раніше часу, про крихітного героя, що зберіг життя своїм братам. 

Навігація записів

Кoнтрнаступ на Дoнеччині: Зеленський заявив про військову операцію
ТРАМП такого не чекав у Великій Британії! Дивіться , як його зустрів Стармер з жінкою Момент попав на ВІДЕО

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
  • Знайомі напросилися на дачу «на шашлики», але приїхали з порожніми руками. Замість м’яса їм підсмажила кабачки. Чим усе закінчилося….напевно догадуєтесь…
  • – Знаєш, так буває: вдома – це чудовий хлопець, а як хтось з’являється сторонній, він одразу починає говорити про дружину всяке і навіть не помічає цього. Знаєш, чому так виходить? – Чому?
  • – Алло, Вітя… – Приїжджай швидше. Тата не стало… – Мамо, я зараз зайнятий – Подзвони Світлані. – Синку, тата не стало! – ахнула Надія Петрівна.– Мамо, справді, подзвони Світлані. Вона краще з усім впорається. А я як тільки звільнюся, то зразу підʼїду… Син поклав слухавку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes