Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Львові чотириповерхову будівлю у самому центрі міська рада здає в оренду за нyль гривeнь: орeндар пoв’язаний із чиновницею і Кoзловським

У Львові чотириповерхову будівлю у самому центрі міська рада здає в оренду за нyль гривeнь: орeндар пoв’язаний із чиновницею і Кoзловським

Viktor
16 Червня, 202516 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до У Львові чотириповерхову будівлю у самому центрі міська рада здає в оренду за нyль гривeнь: орeндар пoв’язаний із чиновницею і Кoзловським

Історичну пам’ятку, розташовану напроти Львівської ратуші на площі Ринок, передали в безоплатну оренду компанії “Теком-Сервіс”, якою володіють менеджер, пов’язаний зі скандальним підприємцем Григорієм Козловським, та родина чиновниці Львівської міської ради. Бюджет Львова вже втратив понад 50 млн грн через те, що компанія впродовж десятиліть не платить за оренду ні копійки. Місцева влада бездіяльна, а до пам’ятки вже добудували й оформили на себе два поверхи загальною площею понад 970 кв. м.

Про те, як львівські чиновники допомогли захопити пам’ятку архітектури в історичному центрі й хто насправді може стояти за “Теком-Сервіс”, – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

“Унікальний договір”: чиновники дозволили збудувати собі два поверхи на історичній пам’ятці та віддали будинок у безплатну оренду

У самому центрі Львова, напроти Львівської ратуші на площі Ринок, 26, розташована унікальна будівля. Це пам’ятка архітектури національного значення. Будинок, у якому збереглися готичні склепіння та кам’яні портали, побудовано в другій половині XVI ст. Власник пам’ятки – Львівська міська рада. Саме вона і зробила цей будинок по-справжньому ексклюзивним. Більше ніде у світі неможливо знайти 1872,9 кв. м у центрі великого міста, які здають в оренду бізнесу взагалі без жодної оплати (!).

ПП “Теком-Сервіс” користується маєтком абсолютно безплатно. Це по-справжньому унікальна ситуація. Чинне законодавство не дозволяє здавати в оренду комунальну власність без грошової оплати, тож Львівська міська рада мала б звернутися до суду та примусово змінити умови договору оренди. Але львівські чиновники цього не роблять. Причому не роблять саме у цьому випадку, бо практика зміни умов договорів оренди через суди у Львові застосовується.

Як виглядає маєток

Договір оренди на будинок за адресою площа Ринок, 26, укладено ще в травні 1998 року (міським головою тоді був Василь Куйбіда). Тоді будівля мала площу 900 кв. м. Львівська міська рада передала будівлю у центрі міста в оренду аж на 40 років (до 2038 року) в обмін на квартиру площею 36,6 кв. м, яка на той момент коштувала 11,3 тис. грн. А також за умови, що ПП “Теком-Сервіс” власним коштом відремонтує будівлю.

“Теком-Сервіс” не просто відремонтував будинок, а й добудував до нього два поверхи. У результаті замість 900 кв. м в оренді опинилося вже 1872,9 кв. м. У 2007 році ПП “Теком-Сервіс” звернулося до Господарського суду Львівської області й заявило: оскільки вони добудували до орендованого будинку кілька поверхів, ці поверхи тепер мають бути у їхній власності.

Тоді в суді представники Львівської міськради казали, що проведення реконструкції будинку було обов’язком позивача як орендаря, витрати орендаря на реконструкцію будинку повністю зараховувалися в суму орендної плати за 40 років. “Відповідно, позивач не має права на зроблені ним поліпшення та не має правовстановлювальних документів, які б підтверджували його право власності на добудову”, – заявили тоді чиновники.

Тобто ПП “Теком-Сервіс” не компенсувало вартість оренди реконструкцією, а отримало можливість збудувати собі два поверхи у самому центрі Львова. Господарський суд вимоги компанії визнав – частину будинку на площі Ринок, 26 передали у їхню власність. Львівська міська рада досі володіє своїми 900 кв. м (першими двома поверхами), які безплатно здає в оренду “Теком-Сервісу”.

На підставі рішення Господарського суду в реєстрі прав на нерухоме майно внесли відповідні зміни.

Витяг з реєстру прав на нерухоме майно
Частину будинку передали "Теком-Сервіс"

За інформацією OBOZ.UA, Державна аудиторська служба під час перевірки умов договору дійшла висновку, що згідно із законом “Про оренду державного та комунального майна” (ухвалено у 2019 році) забороняється передавати державне чи комунальне майно у безоплатне користування. Однак усе, що зробила Львівська міськрада, – ще шість років тому надіслала листа до ПП “Теком-Сервіс” із вимогою внести зміни до договору. Звісно ж, “Теком-Сервіс” лист проігнорував, а Львівська міська рада не стала звертатися до суду, хоча мала це зробити.

Державна аудиторська служба підрахувала: через відсутність плати за оренду будівлі на площі Ринок, 26 бюджет Львова недоотримав 54,9 млн грн. Зараз на площі Ринок, 26 розташований один із великих банків. Банк платить за оренду мільйони гривень щороку, однак ані копійка з цих коштів не надходить до львівського бюджету. Судячи з ринкової вартості, за будівлю такої площі компанія мала платити по мільйону гривень щомісяця.

OBOZ.UA надіслав запит до Львівської міської ради та міському голові Андрію Садовому з проханням прокоментувати бездіяльність у питанні зміни умов договору. На момент публікації матеріалу відповідь на запит не надійшла.

Хто стоїть за ПП “Теком-Сервіс”: чиновниця Львівської міської ради та Козловський

Чинний керівник ПП “Теком-Сервіс” – Василь Федорців. Упродовж десяти років (причому частину періоду – одночасно з роботою в “Теком-Сервіс”) Федорців був керівником “Еліт-Нерухомість”. На той момент компанією офіційно володів відомий львівський бізнесмен та ексдепутат Львівської облради Григорій Козловський. На посаді керівника “Еліт-Нерухомість” Федорціва замінила мати депутата – пенсіонерка Козловська Маланія Григорівна.

Власники “Теком-Сервіс” – Андрій Бондарєв (раніше був співвласником компанії Козловського), Самчинська Олена Анатоліївна (донька партнера Козловського Анатолія Самчинського та сестра чиновниці Львівської міськради) та її родичка Єлизавета Самчинська. Анатолій Самчинський значився власником “Теком-Сервіс” ще у 2000-х. Потім серед бенефіціарів з’явилися його доньки: Олена та Лариса-Єлизавета.

Зараз Лариса-Єлизавета працює у секретаріаті Львівської міської ради. Торік чиновниця отримувала зарплату в міськраді в розмірі близько 30 тис. грн на місяць. При цьому вона задекларувала 190 тис. євро готівкою та частину будинку площею 519 кв. м неподалік Львова (серед співвласників також Анатолій та Єлизавета Самчинські).

Своїм місцем серед власників “Теком-Сервіс” вона поступилася на користь менеджера Козловського Андрія Бондарєва. Анатолій Самчинський також був серед учасників компанії Козловського “Еліт-Нерухомість”.

Григорій Козловський був депутатом Львівської обласної та міської рад. За час свого депутатства компанії з його орбіти отримали низку земельних ділянок. Найвідоміший його актив – “Винниківська тютюнова фабрика”, яка фігурує у кримінальному провадженні № 72024171100000002 (розслідування БЕБ).

У матеріалах ідеться про те, що фабрика, “під прикриттям законної діяльності з виробництва тютюнових виробів, налагодила протиправну схему незаконного виробництва необлікованих тютюнових виробів – як власних марок, так і відомих світових брендів, які надалі незаконно реалізуються на території України з використанням підроблених марок акцизного податку, а також постачаються контрабандним шляхом до країн ЄС”.

Козловський також володіє елітним комплексом відпочинку Emily Resort, готелем та рестораном з акулами у центрі Львова.

Джерело

Навігація записів

Cили оборони aтакувалu зaвод із виробництва ударнuх БпЛА в Тaтарстaні
США просили Україну не бити по енергетичних об’єктах Росії — Зеленський

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes