Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тpамп наpешті відpеагував на уд@р p0cії по Сyмах. Те що вiн cказав ш0кувало вciх…

Тpамп наpешті відpеагував на уд@р p0cії по Сyмах. Те що вiн cказав ш0кувало вciх…

Viktor
14 Квітня, 202514 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тpамп наpешті відpеагував на уд@р p0cії по Сyмах. Те що вiн cказав ш0кувало вciх…

Тpамп наpешті відpеагував на удар poсії по Сyмах.

Те що вiн cказав ш0кувало вciх.

Деталі в матеріалі

Президент США Дональд Трамп, що просуває ідею припинення вогню у війні росії проти України,

назвав «жахливим» російський удар по Сумах 13 квітня,

внаслідок якого загинули 34 людини і понад 100 – зазнали поранень.

«Я вважаю, що це було жахливо.

І мені сказали, що вони зробили помилку.

Але я вважаю, що це жахливо.

Я вважаю, що вся війна – це жахливо», – сказав Трамп журналістам на борту Air Force One під час повернення до Вашингтону, хоча не уточнив, що мав на увазі під словами «зробили помилку».

Як повідомив Офіс генерального прокурора, у Вербну неділю 13 квітня близько 10:15 військові РФ завдали два ракетних удари по центру міста Суми. Наразі відомо про 34 загиблих і 117 постраждалих. Серед загиблих є двоє дітей, серед постраждалих – 15.

За словами президента Володимира Зеленського, 68 постраждалих перебувають у медичних закладах, із них восьмеро – у тяжкому стані.

В обласній військовій адміністрації повідомили, що внаслідок удару були пошкоджені 55 будівель: будівлі закладу освіти, нежитлові будівлі, багатоквартирні житлові будинки, приватні житлові будинки, легкові автомобілі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Наприкінці березня в ООН змогли підтвердити, що від початку року в Україні через агресію Росії загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Навігація записів

Cуми… 21 людuна з@гuнула та ще щoнайменше 20 п0pанен0 на цю xвилину. Подробиці…
Юнaків, які слухали роcійську мyзику на столичному Пoдолі, пpитягнули до відпoвідальності: з ними працює CБУ.

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • — Навіщо тобі таке дороге житло? Купи квартиру скромнішу, а різницю нам віддай, — зажадала свекруха.
  • Що ми скажемо Насті? — запитала вона, відчуваючи, як горло стискає спазм. — Правду. Що ми дорослі люди, які більше не можуть робити одне одного щасливими. — Ти справді думаєш, що дитині потрібна така правда? — Їй потрібні щасливі батьки окремо, ніж нещасні разом. Не роби з цього трагедію, Олено. Це просто кінець одного розділу. Сказати Насті було найважчим випробуванням. Вони сиділи втрьох за столом. Олена приготувала борщ — такий, як Сергій любить, з часником і пампушками. Це було схоже на останню вечерю перед стратою. Сергій почав говорити. Його голос був рівним, майже механічним. Він пояснював Насті, що вони тепер житимуть у різних квартирах, але завжди будуть поруч. Що вона ні в чому не винна. Настя слухала, опустивши голову. Її маленькі пальці крутили край серветки. Коли Сергій замовк, вона підняла на них очі. В них не було сліз. Там була така глибина розуміння, яка не личить дванадцятирічній дитині. — Я знала, — сказала вона тихо
  • Це було в обід, коли він сидів у їдальні зі своїми колегами. Поряд з ним була дівчина, яку я знала, її звали Марія, і вона працювала у бухгалтерії. Нормальна, загалом, дівчинка, і до неї в мене не було жодних претензій. – Це значить, так ти працюєш? – Запитала я.
  • Лаврентій дивився на дружину з нерозумінням.— Що значить — як її чоловік? — здивовано перепитав він. — А то й значить, — спокійно відповіла Вікторія, схрестивши руки на грудях. — Ти хочеш, щоб я була як Анжела? Тоді й ти повинен бути як Матвій. — Та яке це має значення? — Лаврентій роздратовано знизав плечима. — Просто прикро, коли в людей вдома чисто, дружина красива, а у нас…
  • – Ось що я вигадала, –  я віддам цю квартиру Наді. – Їй уже двадцять сім, час свою сім’ю будувати, а де? Все ж таки дівчині з квартирою легше знайти собі чоловіка. – Мамо, а як же я? – обурилася Віра. – А ти поки що з нами поживеш. Тобі лише двадцять два, рано ще самостійно жити
  • Іване! Я що гроші в ванній ночами друкую? — Ярина з глухим звуком кинула порожній гаманець на дерев’яний стіл. Звук вийшов сухим і якимсь безнадійним, точно як залишок на її банківській картці після оплати садочка. Іван навіть не повів бровою. Він напівлежав на дивані, втупившись у екран планшета. Там, виблискуючи хромом та ідеальними формами, красувався якийсь надсучасний електробайк — мрія, що коштувала як половина їхньої квартири. — Ой, знову гроші, — ліниво процідив він, не відриваючи погляду від екрана. — Починається стара пісня про головне. Куди вони поділися, Яринко? Ми ж обоє гаруємо, наче прокляті. — Ми «гаруємо» на твій автокредит, на гуртки для малого і на комуналку, яка в Корсуні росте швидше, ніж бур’ян на городі твоєї мами! — Ярина відчула, як всередині підіймається гаряча хвиля гніву, яку вона стримувала вже тижнями. — Слухай, ну не треба оцих драматичних вистав, — сердито мовив чоловік. — У нас на двох виходить майже сорок тисяч. Сорок тисяч, Ярина! У моєму дитинстві батько на копійки нас трьох годував, і ми ще щоліта в Одесу їздили, кавуни там їли
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes