Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • — Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

— Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

Viktor
29 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть. — Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

— А де гроші за нашу машину, яку ти продав днями? – Запитала жінка.

— Грошей немає, я її подарував. – Заявив чоловік.

— Подарував? Я зараз не дочула, чи ти так безглуздо жартуєш? – Здивувалася Ліза.

— Які тут жарти? Я сьогодні оформив машину на Марту. Потрібно було відразу тобі про це сказати, але я все не наважувався. Їй машина потрібна, Дмитрика в дитячий садочок возитиме і на плавання. – Опустивши очі, промовив чоловік.

Колишня дружина Святослава Марта жила із трирічним сином у своїх батьків. Подружжя розійшлося, коли їхньому синочку виповнився тільки рік. Жінка тоді сказала, що зустріла своє перше кохання, якого ніколи не переставала любити, і заміж за Святослава вийшла на зло йому.

Для чоловіка це стало величезним потрясінням. Він довго приходив до тями, потай сподіваючись, що Марта передумає і повернеться з маленьким синочком назад. Але потім зрозумів, що чекати марно та почав шукати нові стосунки. Так у його житті з’явилась інша жінка.

Лізу все влаштовувало у їхніх стосунках. Тільки одне не давало спокою: чоловік щоразу збирався на зустріч зі своїм синочком з великою радістю та купував йому багато подарунків. Ліза неодноразово жалілась матері:

— Напевно він любить ще її. Мій чоловік, він зі мною одружений. А до неї бігає.

— Облиш. – Заспокоювала її мати. – Він завжди до тебе повертається.

— А нещодавно виявилося, що Марта сама живе з синочком. Що мені робити, щоб його втримати? – Запитала жінка у матері.

Та нічого не відповіла, тільки порадила не нервувати та більше уваги приділяти чоловіку. Ще щоб вдома був затишок і пахло пирогами.

На це жінка обурилась, адже пироги печуть бабусі.

Минуло кілька важких днів для Лізи. Вона не знала, що робити й весь час думала про цю ситуацію. Якось у них з чоловіком спілкування переросло у справжні дебати.

— Та чи варто було заради такого нетривалого роману руйнувати сім’ю? Мабуть, у твоєї колишньої, мозку зовсім немає, раз так все вийшло. – Випалила Ліза. – Жінка, тим більше мати, повинна бути мудрою й далекоглядною, а не піддаватися раптовому пориву почуттів. Егоїстка вона, ось що я тобі скажу. Тільки про себе й думає.

— Там все складно. – Туманно відповів Слава. – Вона ж і справді дуже любила того, першого, а він її зрадив з однією з подруг. Кохання з серця не так легко викинути, навіть якщо ти вже заміжня за іншим. Так і з нею сталося, мабуть.

— То ти її виправдовуєш? Я не розумію тебе! – Обурилася Ліза. – Вона вийшла за тебе без кохання, має від тебе дитину без кохання, кинула тебе заради колишнього, який її кинув у черговий раз, а ти її виправдовуєш?

Ліза з гіркотою подумала тоді, що не все так просто в цих минулих і не дуже минулих стосунках, як з’ясовується.

— Та не виправдовую її, але зрозуміти можу. Ніхто не застрахований від таких почуттів, коли ти сам собі не господар. – Задумливо відповів їй чоловік.

“О-хо-хо. Не подобається мені все це!” – Подумала Ліза, але змовчала.

І ось тепер вона дізналася, що чоловік подарував колишній свою машину, яку вони зібралися продавати.

Що то був за жест? Як його можна пояснити, якщо не зрадою? І що за стосунки були тепер між колишнім подружжям? Сумнівів не було, будь-кому стало б зрозуміло, що Святослав відчуває до колишньої.

— Мені зрозуміло. Грошей на покупку машини у Марти немає і ти не придумав нічого кращого, як обікрасти свою теперішню сім’ю. Ти плюнув на мене і розпорядився майном, яке вже стало нашим спільним.

— Лізо, я все тобі поясню. Ти маєш зрозуміти мене, там син… – Намагався виправдатися чоловік.

— Нехай розумітиме тебе тепер Марта, але ніяк не я. Я більше й дня тут не затримаюсь. Яке щастя, що у нас з тобою немає спільних дітей!

Ліза гірко заплакала, вона не змогла стримати емоцій, що так сильно зачепили її почуття. Вона відчувала себе зрадженою та ображеною.

— Лізо, ну послухай мене. Не гарячкуй, не приймай зараз поспішних рішень. Адже якщо добре подумати, то по суті я маю рацію. Хто допоможе моїй дитині, якщо не я, її рідний батько? А ми з тобою молоді та здорові, ми ще заробимо собі на автомобіль. Тим більше, що у нас із тобою дітей ще немає. – Намагався заспокоїти дружину чоловік.

— І не буде! З тобою – точно. Повертайся ти до Марти та сина і живи з ними. Не обманюй більше ні себе, ні інших жінок. – Випалила жінка.

Вона пішла від чоловіка та подала на розлучення. Чоловік до колишньої та сина так і не повернувся. Марта його не прийняла, вирішила, що так буде краще. І звісно, чоловік у шлюбі їй такі подарунки не робив та стільки грошей на неї не витрачав. А тепер її все влаштовує.

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!

Навігація записів

– Ну і хамка в тебе виросла, Оксано! – Вибухнула тітка. – Ходімо, ні крихти в цьому будинку більше не візьму! Ще отруять, чого доброго…
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина

Related Articles

– Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?

Viktor
1 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?

Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком

Viktor
1 Лютого, 20261 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком

– Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!

Viktor
1 Лютого, 20261 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!

Цікаве за сьогодні

  • – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?
  • Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком
  • – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!
  • У Італії я познайомилася з Алехандро. Він удівець, має доньку. Анджела одразу почала називати мене мамою. А от мої сини, коли дізналися про чоловіка, то такий скандал влаштували. Тепер боюся на Великдень додому повертатися.
  • У 45 вдруге вийшла заміж. Щиро сподівалася, що Степан хороший чоловік та все у нас буде добре. Однак, вже через декілька днів знову глибоко розчарувалася. Невже в Україні нема нормальних чоловіків? Чи то я якась не така?
  • Завів коханку, бо втомився від дружини. Ну втомив цей побут, чесно! А те, як виглядала жінка – то взагалі жах. Вів подвійне життя майже 5 років. А зараз зрозумів, що жодна з них не вартувала і мізинчика! Чому жінки зараз такі… ну культурних слів не можу підібрати!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes