Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Ситyація в Пoкровську критична, логіcтика до Мирногрaда ускладнена.

Ситyація в Пoкровську критична, логіcтика до Мирногрaда ускладнена.

Viktor
25 Жовтня, 202525 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Ситyація в Пoкровську критична, логіcтика до Мирногрaда ускладнена.

У Покровську Донецької області перебуває щонайменше 250 російських окупантів, які вступають у стрілецькі бої та розстрілюють українських військових на позиціях, зокрема операторів БПЛА. Логістика до міста під повним контролем російських дронів. 

Про ситуацію у місті розповіли “Українській правді” двоє офіцерів, які тривалий час перебувають на цьому напрямку, передає Цензор.НЕТ.

Ситуація у Покровську зараз

За словами військових, окупанти контролюють лінії постачання до міста FPV‑дронами, через що українським військовим доводиться долати відстані по 10-15 км пішки до своїх позицій.

Офіцери розповіли УП, що після липневої зачистки росіяни знову проникли в Покровськ, що сталося приблизно в середині серпня. З того часу окупанти створили кілька точок накопичення в самому місті та навколо нього, з яких вони продовжують рухатись.

Однією з таких зон є район залізниці між Покровськом та Гришиним, а також лінія Даченське – Новопавлівка – Гнатівка.

Військові для УП: Покровськ перебуває у критичній ситуації
Фото: Українська правда

Розстріли українських бійців

Саме ці групи військ РФ здійснюють розстріли українських військових у Покровську.

Представники однієї з бригад, що утримує позиції поблизу, підтвердили факти вуличних боїв і повідомили про випадки, коли росіяни розстрілювали операторів БПЛА та вступали в стрілецькі сутички з артилеристами й протитанкістами всередині Покровська.

Частина українських укріплень збереглися й на напрямку південніше міста, але зв’язок з деякими підрозділами мізерний; деякі точки на карті виявляються фактично “порожніми” або зайнятими пораненими замість боєздатних підрозділів.

“Піхота практично відрізана від управління. Ми їх чуємо (по рації), стараємося скидати водичку, люди по 2,5-3 місяці на позиціях. Для нашої бригади – це довго, бо ми завжди старалися проводити ротації. У самому Покровську, тільки з того, що я знаю – 250 під#рів, насправді, думаю, цифра ще більша. Практично на кожній вулиці бої, у нас щодня є 200 та 300”, – зазначив один з офіцерів.

Логістика ускладнена

За словами військового, вивести поранених надзвичайно складно, бо багато посадок і підступів уже контролює противник.

Навіть евакуація двох поранених, яку вдалося реалізувати вранці, завершилася тим, що FPV‑дрон завдав поранень тим, хто намагався винести поранених – один із виношених був у тяжкому стані.

“Найбільша проблема – це те, що важко проводити логістику. Частину дороги можна подолати на авто, але потім іти пішки 10-15 кілометрів. І весь цей час нести БК, дрони, провізію. Уся дорога контролюється FPV-дронами на оптоволокні, дуже багато дронів-ждунів, дистанційного мінування, на якому щодня хтось гине. НРК дали запізно”, – додає офіцер.

Погіршення ситуації в Покровську зачіпає і його місто-сателіт – Мирноград

Мирноград є логістичним “плечем”: постачання до цього міста проходить через Покровськ і перевищує 20 км.

Українські військові вже фіксували просування ворога на північних підступах до Мирнограда. Наголошується, що у разі падіння Покровська гарнізон Мирнограда може опинитися в оточенні.

Військові для УП: Покровськ перебуває у критичній ситуації
Фото: Українська правда

Ризик оточення ЗСУ

Як відзначають оборонці, ситуація розвивається за найгіршим сценарієм: Покровськ “падає” надто швидко, ніж очікували підрозділи.

“Покровськ сиплеться занадто швидко, ми такого не очікували. На півночі Мирнограда є трохи під#рів, на півдні просочуються малі групи, але загалом ситуація краща, ніж у Покровську. Але якщо ляже Покровськ, то для гарнізону в Мирнограді виходу не буде. У нас логістика в Мирноград — понад 20 км. Провести заміни майже неможливо. Тих, хто на щиті, винести неможливо. Родинське піджимають (росіяни), Червоний Лиман під під#рами. Люди працюють на межі, розуміють, що оточення все ближче”, – зазначив другий співрозмовник УП.

Ситуація в Покровську та Мирнограді погіршується вже кілька місяців і наразі є критичною. Росіяни продовжують контролювати повітряний простір, постійно літаючи на FPV-дронах, що ускладнює логістику українських підрозділів. Покровськ і Мирноград, вже не перший місяць перебувають в умовах дронового оточення і ризикують опинитися в реальному оточенні в кінці жовтня, додає “Українська правда”. 

Навігація записів

Поcланець Пyтіна Дмiтрієв заявив, що США, РФ та Україна «близькі до диплoматичного вирiшення вiйни»
Салат ХРИЗАНТЕМА – першим зметуть зі столу

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • — Ми купили дачу без вашої грошової допомоги. І далі розберемося самі! — сказала невістка.
  • Ніколи. Не треба нам його брудних грошей. Я вже казав: ми впораємося самі. Я не буду просити милостині в того багатія. — Він твій брат, Сергію! — вигукнула Марина, і її голос затремтів. — Ти хоч розумієш, що через твою впертість ми втрачаємо час? Сергій встав, стільчик з гуркотом відлетів назад. — Він мені не брат. Він вискочка. Поїхав у свою столицю, забув про матір, а тепер приїде сюди на дорогому авто і буде вчити мене жити? Не дочекається. Він вийшов, гупнувши дверима так, що задзвеніли шибки. Марина опустилася на стілець і закрила обличчя руками. З кутка вітальні за цим спостерігала Настя. Вона все чула. Вона знала, що вона — причина цих сварок. Дівчинці було страшно, що через неї тато і мама більше не посміхаються одне одному
  • Мій чоловік сміявся, коли я говорила, що в садочку є дитина, схожа на нашу Лілю, як дві краплі води. А потім я сама почула, як та дівчинка вибігла до нього з криком: «Тату!» –
  • Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
  • Що ти сказав? — перепитала вона, наче почула щось іноземною мовою. — Ми переїжджаємо. Я вже знайшов варіант. Двокімнатна на Виставці. Завтра завозимо речі. — Ти з глузду з’їхав? — пані Галина схопилася за серце. — Гроші на вітер? Чужим людям у кишеню? Коли в тебе тут три кімнати, ремонт, усе налагоджено! Я для кого цю квартиру берегла, пил з кожної полиці здувала? Щоб ти невістці підтакував і матір на старості кидав? — Я вас не кидаю, мамо, — Тарас нарешті подивився їй у вічі. — Але я не хочу більше обирати між двома жінками, яких люблю. Я хочу повертатися додому і відпочивати, а не працювати миротворцем. — Це вона тебе накрутила! — пані Галина тицьнула пальцем у мій бік. — Це вона, змія, сина від матері відвертає! Бачте, їй тісно! А де ж тобі було не тісно, як ти сюди з валізою прийшла? Я мовчала. Мені було боляче це чути, але я знала: якщо я зараз відкрию рота, переїзд перетвориться на криваву бійню. — Мамо, досить, — відрізав Тарас. — Питання закрите
  • Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes