Робота судді – одна з найскладніших і найвідповідальніших у державі, водночас відбір на посади залишається суворим попри кадровий дефіцит. Про це заявила у своїй статті на Українській правді суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду (ПАГС), кандидатка юридичних наук Марина Барсук, наголосивши, що від якості роботи суддів залежить рівень довіри суспільства до всієї судової системи.
Марина Барсук підкреслює, що попри гострий дефіцит суддів (у деяких судах працює лише 22% від необхідної кількості), стандарти добору залишаються незмінно високими. Це, за її словами, є свідомим рішенням для збереження якості правосуддя.
“Теорія, практика, етичні та психологічні тести моделюють реальні рішення в умовах обмеженого часу, медійної уваги та невизначеності. Це перевірка суддівського судження… Таким чином, планка постійно висока – без змін обраних стандартів. Так зберігається баланс між потребою системи й вимогою суспільства не поступатися якістю,” – пише суддя.
Як йдеться у статті, українське суспільство вимагає чесних і незалежних судів, але довіра до них залишається низькою, тоді як самі суди стикаються з критичним кадровим дефіцитом і великим навантаженням. Суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду привернула увагу до цієї проблеми і найважливішого фактору для ефективної судової реформи – урахування щоденної важкої роботи судді після складання присяги.
“Незалежність має не лише інституційний, але й людський вимір. Неможливо ухвалювати виважені рішення, коли ти виснажений. Шалене навантаження, про яке свідчать і європейські звіти, і українські реалії, є прямою загрозою якості правосуддя. Суддя, який розглядає десятки справ на день, фізично не може заглибитись у кожну з них з однаковою увагою, хоча повинен та цього очікують сторони. А ще й додається періодичний медійний та емоційний тиск, який виснажує ще більше”, – пише суддя.
Вона також акцентує, що перевірка декларацій та стилю життя є “рентгеном” доброчесності, який слугує фільтром, а не просто формальністю.
За словами Барсук, незалежність сьогодні – це не лише здатність протистояти зовнішньому впливу, але й сила встояти перед “справедливим гнівом” суспільства, часто підігрітим соціальними мережами.
“Коли спостерігачі ще до вироку призначили винного, від судді очікують не правосуддя, а легітимації вже існуючого рішення. Встояти перед цим – це і є справжній іспит на незалежність… Мантія є символом служіння праву, а не настроям сьогодення,” – зазначає Марина Барсук.
Вона закликає до створення “психологічного щита” для суддів, що включає регулювання розумного навантаження для захисту від професійного вигорання та забезпечення гарантій професійної допомоги та культури підтримки всередині спільноти.
На думку Марини Барсук, головним інструментом руйнування міфу про “закриту суддівську касту” є зрозумілість судового рішення для суспільства.
“Незалежність судді проявляється не лише у здатності протистояти тиску, але й у сміливості говорити просто про складне, пояснювати логіку свого рішення, показуючи шлях, яким він дійшов до такого висновку… Прозоре і зрозуміле рішення є найсильнішим аргументом на користь доброчесності всієї системи,” — підкреслює суддя Марина Барсук.
