Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Справжня ціна російських обіцянок: замість мільярдних інвестицій на Донбасі масово закривають шахти

Справжня ціна російських обіцянок: замість мільярдних інвестицій на Донбасі масово закривають шахти

Viktor
28 Листопада, 202528 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Справжня ціна російських обіцянок: замість мільярдних інвестицій на Донбасі масово закривають шахти

Російські окупанти вирішили закрити ще 9 шахт на Донбасі – замість обіцяних 65 млрд рублів інвестори відмовилися розробляти родовища та намагаються здати шахти місцевій “владі”. Це вкотре підтвердило, що тимчасово окуповані території (ТОТ) для РФ – лише ресурс.

Як повідомили росЗМІ, здихатися вугільних шахт вирішили компанії “Імпекс-Дон” та “Донське вугілля” – перша орендувала 2 шахти на непідконтрольній території Донецької області, а друга – 7 шахт на Луганщині. Загалом вони обіцяли вкласти у 15 об’єктів 65 млрд рублів (790 млн доларів), але через нерентабельність, пов’язану з подорожчанням кредитів у РФ та низькими світовими цінами на вугілля, намагаються повернути їх для подальшої ліквідації.

В Міненерго РФ дозволили позбутися активів, але вимагають утримувати шахти до закриття – це коштує 20-30 млн рублів на місяць, або відповідно 240-360 млн рублів на рік. Крім того, незаконні власники мають також оплатити створення відповідних техпроектів, що коштує 50 млн рублів і може зайняти до року.

Таким чином, загалом витрати становитимуть 2-3 млрд рублів – з федерального чи з регіонального бюджету ці кошти виділяти відмовляються. Інвестори ж наголошують, що не є надрокористувачами, оскільки спеціально брали тимчасову ліцензію на оренду, щоб визначити перспективи розробки шахт.

“Кремль роками дурив жителів окупованих територій байками про “процвітання” під владою РФ. Насправді Москва ставиться до загарбаних територій, як до ресурсу. Щойно окупантам стає невигідно, вони без жодних докорів сумління кидають населення ТОТ напризволяще. Нинішній стан вугільної промисловості окупованого Донбасу демонструє справжню ціну російським обіцянкам”, – заявили з цього приводу у Центрі протидії дезінформації.

Скільки шахт наразі продовжують працювати на окупованих територіях, невідомо, але за підрахунками наразі розформованого Міненерговугілля України до початку бойових дій у Донецькій та Луганській областях в 2014 році працювало 95 вугільних шахт. Втім 2023 році ексміністр енергетики РФ Микола Шульгінов заявив, що значна частка підприємств перебуває на консервації або у процесі ліквідації, і в результаті на окупованих територіях Луганської та Донецької областей має залишитися 15 шахт.

Джерело

Навігація записів

Мама в 52! Як військовослужбовиця, яка вже має внучку, наважилася знову народити дитину.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗВІЛЬНИВ ЄРМАКА

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе
  • Днями Маргарита цілком серйозно сказала чоловікові, що подає на розлучення, і як він житиме далі — то вже не її клопіт. Думала, може хоч це його струсне, бо ж їсти йому щось треба буде. Але він не сприйняв її слів усерйоз і продовжує жити у своєму ритмі: лежить, сидить, у вікно дивиться, їсть і спить.
  • За два роки заміжжя жінка навчилася планувати бюджет так, щоб вистачало не тільки на власні потреби, але і на допомогу близьким. Працювала головним бухгалтером у торговій компанії, отримувала двадцять дві тисячі гривень на місяць, і це дозволяло жити гідно. Павло, чоловік Марини, останні чотири місяці перебував у стані «пошуку себе». Після звільнення з посади менеджера з продажу через конфлікт з керівництвом чоловік ніяк не міг знайти підходящу роботу.
  • -Пощастило Віктору з дружиною – хороша така, мила, добра. Мені б таку дружину, – думав Андрій, дивлячись на Марію
  • Лариса Петрівна думала, що наречена її єдиного сина приїхала до Києва, щоб знайти багатого чоловіка. Як вона помилялася, коли дізналася, що Настя зовсім не така, якою вона її собі уявляла. Тільки було вже пізно.
  • Після 60 ранок відчувається зовсім інакше, ніж у сорок чи п’ятдесят. Але попри вік, ми продовжуємо діяти так, як звикли в молодості, не замислюючись, що деякі звички можуть кшодити. Особливо саме вранці… коли правильний старт визначає, яким буде весь день.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes