Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшли син з невісткою та онукою. З Вітею я познайомилася одразу після школи, мені тоді було лише 17 років. Йому на той момент виповнилося 22. Я приїхала до міста вступати до університету, а він уже закінчив його. Ми почали зустрічатись, і до кінця мого першого курсу у нас народився син. Жити з дитиною у гуртожитку було неможливо, та й Віктор нічого мені не запропонував. Я була змушена повернутися до своєї мами до села. Звичайно, не обійшлося без засудження односельців, але я намагалася все витримати…

Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшли син з невісткою та онукою. З Вітею я познайомилася одразу після школи, мені тоді було лише 17 років. Йому на той момент виповнилося 22. Я приїхала до міста вступати до університету, а він уже закінчив його. Ми почали зустрічатись, і до кінця мого першого курсу у нас народився син. Жити з дитиною у гуртожитку було неможливо, та й Віктор нічого мені не запропонував. Я була змушена повернутися до своєї мами до села. Звичайно, не обійшлося без засудження односельців, але я намагалася все витримати…

Viktor
2 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшли син з невісткою та онукою. З Вітею я познайомилася одразу після школи, мені тоді було лише 17 років. Йому на той момент виповнилося 22. Я приїхала до міста вступати до університету, а він уже закінчив його. Ми почали зустрічатись, і до кінця мого першого курсу у нас народився син. Жити з дитиною у гуртожитку було неможливо, та й Віктор нічого мені не запропонував. Я була змушена повернутися до своєї мами до села. Звичайно, не обійшлося без засудження односельців, але я намагалася все витримати…

З Вітею я познайомилася одразу після школи, мені тоді було лише 17 років. Йому на той момент виповнилося 22. Я приїхала до міста вступати до університету, а він уже закінчив його. Ми почали зустрічатись, і до кінця мого першого курсу у нас народився син.

Жити з дитиною у гуртожитку було неможливо, та й Віктор нічого мені не запропонував. Я була змушена повернутися до своєї мами до села. Звичайно, не обійшлося без засудження односельців, але я намагалася все витримати.

Я розуміла, що маю бути сильною заради свого сина. Навчання в університеті я покинула, але відновилася через кілька років, коли син підріс.

Весь цей час я практично не отримувала жодної допомоги у вихованні дитини. Батьки дозволили мені і синові пожити в них, але в наші справи не втручалися. Вони так і не пробачили мені ганьби, яку, на їхню думку, я їм принесла. На той час народити дитину поза шлюбом у селі вважалося чимось неприйнятним.

Віктор так і не став моїм чоловіком. Спочатку він іноді дзвонив, але про допомогу і мови не йшлося. Потім зовсім пропав, кажучи, що до відповідальності він не готовий. А я була готова? Молода дівчина на руках з дитиною. Постійні черги у поліклініках, холодні зими, безсонні ночі, відсутність грошей навіть на їжу. Але я не відмовилася від своєї дитини.

Бували моменти, коли я майже здавалася, але щоразу переконувала себе потерпіти ще день. І так день за днем, поки життя не стало стабільнішим.

Сьогодні мені виповнилося сорок років. Мій син одружений, має свою сім’ю. Я всіма силами намагалася показати йому, як виглядає нормальна сім’я, незважаючи на те, що у нас з ним її ніколи не було. І, як на мене, у мене вийшло. У сина та його дружини все добре, вони виховують чудову доньку. Смішно відчувати себе бабусею в сорок років.

Я почуваюся щасливою. Все погане давно забулося і залишилося у минулому. Нових стосунків я не шукала. У свій день народження я накрила стіл, запросила сина, невістку та онуку. Ми сиділи за столом, як раптом пролунав дзвінок у двері. Я здивувалась, адже більше нікого не чекала.

Я відчинила двері і побачила Вітю. Колишній чоловік стояв з букетом квітів та цукерками. Напевно, це все, що він зміг заробити за двадцять років своєї відсутності.

Його проганяти я не стала. Навіщо? Я запросила його увійти і вирішила познайомити з сином.

– Познайомтеся, це ваш дідусь, – сказала я, запрошуючи Віктора за стіл.

Син від несподіванки завмер, потім уважно оглянув батька. Потім підійшов і міцно обійняв його. Щиро кажучи, я такого не очікувала.

Ми провели цей вечір спокійно. Ніхто нікому ні в чому не дорікав. А потім син з батьком до самого ранку сиділи на кухні. Про що вони говорили, я не знаю – підслуховувати не стала. Але одне я зрозуміла точно: я виростила гідну людину, яка вміє любити і прощати.

Віктор запропонував мені знову зійтись, але я відмовилася. Для мого сина він завжди буде батьком, хай і не найкращим. Але для мене він більше ніхто. У кожного з нас тепер своє життя.

Навігація записів

Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.
Вони збиралися познайомити і батьків. Оля пропонувала зустрітися всім у кафе у вихідний. Через те, що вона, Ігор і її батьки працювали. Мати ж Ігора була домогосподаркою і була вільна двадцять чотири на сім, як казав її син. Оля, коли почула це, то посміхнулася. Що ще сказати? Вільна. Вона навіть слова бабусі згадала, коли та вийшла на пенсію.

Related Articles

Бідна бабуся годувала голодних двійнят — через 20 років до неї під’їхали два Lexus

Viktor
2 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Бідна бабуся годувала голодних двійнят — через 20 років до неї під’їхали два Lexus

Вони збиралися познайомити і батьків. Оля пропонувала зустрітися всім у кафе у вихідний. Через те, що вона, Ігор і її батьки працювали. Мати ж Ігора була домогосподаркою і була вільна двадцять чотири на сім, як казав її син. Оля, коли почула це, то посміхнулася. Що ще сказати? Вільна. Вона навіть слова бабусі згадала, коли та вийшла на пенсію.

Viktor
2 Лютого, 20262 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Вони збиралися познайомити і батьків. Оля пропонувала зустрітися всім у кафе у вихідний. Через те, що вона, Ігор і її батьки працювали. Мати ж Ігора була домогосподаркою і була вільна двадцять чотири на сім, як казав її син. Оля, коли почула це, то посміхнулася. Що ще сказати? Вільна. Вона навіть слова бабусі згадала, коли та вийшла на пенсію.

Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.

Viktor
2 Лютого, 20262 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.

Цікаве за сьогодні

  • Бідна бабуся годувала голодних двійнят — через 20 років до неї під’їхали два Lexus
  • Вони збиралися познайомити і батьків. Оля пропонувала зустрітися всім у кафе у вихідний. Через те, що вона, Ігор і її батьки працювали. Мати ж Ігора була домогосподаркою і була вільна двадцять чотири на сім, як казав її син. Оля, коли почула це, то посміхнулася. Що ще сказати? Вільна. Вона навіть слова бабусі згадала, коли та вийшла на пенсію.
  • Сьогодні у мене день народження, сорок років. Я накрила стіл, прийшли син з невісткою та онукою. З Вітею я познайомилася одразу після школи, мені тоді було лише 17 років. Йому на той момент виповнилося 22. Я приїхала до міста вступати до університету, а він уже закінчив його. Ми почали зустрічатись, і до кінця мого першого курсу у нас народився син. Жити з дитиною у гуртожитку було неможливо, та й Віктор нічого мені не запропонував. Я була змушена повернутися до своєї мами до села. Звичайно, не обійшлося без засудження односельців, але я намагалася все витримати…
  • Ми з моїм чоловіком познайомилися на вечірці, куди мене запросила подруга, а я, щоб не залишитися одній у п’ятничний вечір, погодилася. Ми одразу сподобалися одне одному і домовилися зустрітися на наступний день після вечірки. Так ми почали зустрічатися, а через 6 років чоловік зробив мені пропозицію. Тоді у нас був неnоганий стабільний дохід, тому ми відразу почали намагатися завести дітей. Щоправда, на цій стадії у нас з’явилися nроблеми: у нас довго не виходило стати батьками. Я вирішила пройти обстеження, але воно показало, що я повністю здорова, і ліkар натякнув, що і моєму чоловікові не завадило б перевірити своє здо ров’я.
  • – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?
  • Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes