Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Сл0ва українця рвуtь мережу: “У нас що, мобілізація лише для бідних??.. Пора вже зняти “броні” з ДЕПУТАТІВ, держслужбовців, прокуратури та МВС… А як ви вважаєте друзі??

Сл0ва українця рвуtь мережу: “У нас що, мобілізація лише для бідних??.. Пора вже зняти “броні” з ДЕПУТАТІВ, держслужбовців, прокуратури та МВС… А як ви вважаєте друзі??

Viktor
28 Вересня, 202428 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Сл0ва українця рвуtь мережу: “У нас що, мобілізація лише для бідних??.. Пора вже зняти “броні” з ДЕПУТАТІВ, держслужбовців, прокуратури та МВС… А як ви вважаєте друзі??

Андрій Маршал
·
Чи є у Вас відчуття, що мобілізація проводиться не в тих місцях і не тих громадян?

Київ. 491 день війни.

1. Територіальні сервісні центри МВС (ТСЦ) просто забиті як відвідувачами так і адміністраторами ТСЦ МВС: здоровими вгодованими розовощокими мужиками.
VW, лексуси і мерседеси оформляються потоком, посередники з адміністраторами мурчать та заносять документи пачками, гарні номера за $$ відкладаються, vip-персони та позвоночні без черги в кабінеті начальника ТСЦ МВС обслуговуються…

2. Митниця… Просто забито здоровенними розовощокими мужиками з 2-3 ступінню ожиріння. Тут цілі клани та династії митників! Без “стимулятора”  вантаж 2-й місяць не розмитнюється… До всього чіпляються, керівника в прийомний час на місці ніколи не має.. Інспектор біля входу пригає в нову АУДІ Q7 та кидає либлячись: “Бесплатно даже птички не поют! Думай-ТЕЕЕ” (с)

3. Найкращі ресторани Києва після обіду забиті відвідувачами. Вільний столик – лише замовляти треба або чекати поки звільниться. Публіка постійна, заможна і вишукана. Під рестораном люксові дорогі авто і КА і АН і ВТ… Вільного паркомісця в кварталі годі шукати.

4. В фітнес-центрах та спортзалах Києва – АНШЛАГ! Зайшов ввечорі – все качками та фітоняшами забито, вільного тренажера немає! Питаю:
– А коли вільніше?
– Та зранку можливо.. Але з обіду і до ночі вже АНШЛАГ!
А в залі море накачених здоровенних хлопців з біцепсами як у шварца… Плюс тренера! Тут систЕЕЕм…:))
А по селах та біля метро военкоми ловлять і грузять в буси алкашів, безробітних, наркоманів та випадкових чахлих приїзжих….

+ Верховна рада скасувала право на відстрочку чоловікам, які мають родичів з інвалідністю.
Може час ЗНЯТИ БРОНЬ З МВС, ПРОКУРАТУРИ, держ.службовців і депутатів всіх рівнів та мобілізувати, наприклад, здорових розовощоких адміністраторів з ТСЦ МВС?

(у нас безліч поранених та покалічених воїнів, які без роботи і спокійно їх замінять!)
З митниці? З податкової?

Може час военкомам ТЦК СП рейдами відпрацьовувати по найкращим ресторанам Києва? Чи по фітнес центрам та спортзалам Києва?
Чи війна і мобілізація у нас лише для касти бідних?Джерело

На зображенні може бути: 10 людей, люди навчаються та текст
На зображенні може бути: 3 людини та стіл
На зображенні може бути: 8 людей та текст
На зображенні може бути: 5 людей та освітлення

Навігація записів

Трагічний ранок: pосіяни двічі вдаpили по лікaрні у Сyмах. Загuнули щонайменше шестеро людей
– Як я раділа, що зустріла зрілого сильного чоловіка, та й уявлення не мала, який в нього багаж

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • – Ганно, ти цього мужика не гони, дивись скільки він для тебе зробив! Відразу видно, що толковий мужик!
  • До-о-о-ню! — цей крик розрізав ранкову тишу спального району, як іржавий ніж.
  • Першою з дому зникла його обручка. — Де вона, Толю? — запитала Люба, холонучи від поганого передчуття. — Зачепився за станок, зламав, віддав у ремонт, — буркнув він, не дивлячись у вічі. Більше обручки вона не бачила. Як і ремонту, і грошей, і колишнього чоловіка
  • Наступне знайомство багатства не принесло, довелося ще й працювати, натомість дах над головою був. Чоловік влаштував її своєю секретаркою, терпів її на роботі, а здатна вона була лише на подачу кави. Начебто все нормально стало. Ганні вже за п’ятдесят, а точніше, п’ятдесят чотири, п’ятий чоловік не жене, живий. Про сина чоловік знає, розповіла.
  • Я порахувала, що за 10 років ми жодного разу не були на Великдень у моїх батьків, бо Павло завжди вибирав іншу адресу. — Я купив м’яса на 2400 гривень спеціально для мами, тож не змушуй нас чекати! — наказав він, завантажуючи важкі пакунки. Я подивилася на ці пакунки й вперше відчула не образу, а крижану рішучість нарешті змінити цей сценарій
  • Пані Ганно! Ви, мабуть, помилилися, — Наталія, мати нареченої, підійшла до неї. — Ваше місце не тут. Он там, у кутку, біля дверей до кухні. Там невеликий столик для почесних гостей, яким заважає музика. Ганна остовпіла. Прямо перед нею стояв розкішний стіл для найближчих родичів, прикрашений шовком та свічками. А для неї, матері нареченого, приготували місце біля гардероба? — Ви жартуєте? Я мати Степана! — Ну то й що? Розсадку планувала Вікторія, моя донечка. Вона наречена, це її свято. До того ж, ви прийшли самі, без пари. — Я сама, бо мого чоловіка не стало шість років тому. Степан знає, як важко мені було. — Степанко зараз дуже зайнятий, — мовила сваха. — Йому не до ваших претензій. Свято в розпалі! Коли все закінчиться, тоді й поговорите. Ганна дивилася на сина, а він не помічав її
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes