Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Швидкий крах ППО Ірану змусив Кремль нервувати — The Telegraph

Швидкий крах ППО Ірану змусив Кремль нервувати — The Telegraph

Viktor
19 Червня, 202519 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Швидкий крах ППО Ірану змусив Кремль нервувати — The Telegraph

Успішні удари Ізраїлю по Ірану змушують нервувати не тільки іранського лідера Алі Хаменеї.

Як пише The Telegraph, швидкий крах систем протиповітряної оборони Ірану – деякі з яких були поставлені Росією – змушує військових начальників Володимира Путіна всерйоз турбуватися.

Як зазначає видання, під час атак на Іран досі жоден ізраїльський літак не був збитий, а поставлені Ірану Росією системи, серед яких зенітні ракетні комплекси С-300 і радіолокаційні системи Rezonans-NE, очевидно, безсилі зупинити ізраїльські ВПС.

“Для військових аналітиків це ще одна ознака того, що російські системи ППО, яких давно побоювався альянс НАТО, можуть бути не такими грізними, як здавалося”, – наголошується в статті.

Це вже підтверджувалося в Україні, коли британські ракети Storm Shadow успішно били на сотні миль углиб російської території. Українці також літали на американських літаках F-16 на спірній території, яка прикрита російською мережею ППО.

Джеймс Блек із дослідницького інституту Rand Europe каже, що на практиці “нещодавні ізраїльські атаки на Іран – і попередні удари в жовтні 2024 року – виявили обмеження протиповітряної оборони Ірану перед обличчям скоординованих авіаударів літаків західного виробництва”, включно з літаками F-35.

“Це додасть незручних запитань, які українські удари по Росії вже порушили, щодо істинної потужності власної інтегрованої системи протиповітряної оборони Росії”, – каже Блек.

Як зазначає колишній командувач армією Джастін Крамп, більшість країн НАТО тривалий час припускали, що російська протиповітряна оборона є достатньо потужною, щоб утримувати їх протягом тижнів або місяців у разі конфлікту.

Однак тепер це уявлення руйнується. І крім того, що це викликає занепокоєння у військовому плані, це може в кінцевому підсумку завдати шкоди продажам російської зброї на міжнародному рівні – потенційно на користь Китаю.

“Якщо люди дивляться на результати і думають, що російські технології не виправдали очікувань, я підозрюю, що багато країн можуть переключитися на те, що може запропонувати їм Китай”, – додає Крамп.

Росія і конфлікт на Близькому Сході

Як раніше писали ЗМІ, Ізраїль протягом 48 годин після початку війни з Іраном забезпечив собі перевагу в повітрі. Це досягнення, яке гігантські російські ВПС не змогли забезпечити в Україні за 3,5 роки війни. І саме ця невдача є однією з причин, через яку російські війська загрузли в позиційній війні, зазнаючи величезних втрат.

Також CNN писав, що незважаючи на те, що внаслідок поразки Ірану Росія втрачає одного з найближчих союзників на Близькому Сході, однак цей конфлікт дуже вигідний Кремлю, оскільки, окрім збільшення фінансових потоків, створює нові точки для співпраці Росії та США.

Навігація записів

I9 ЧEPBHЯ — Beлuкe Цepкoвнe cвятo! He вздyмaйтe ЦE нaтвopuтu CЬOГOДHI, a тo…
Йому назавжди буде 30: у боях за Україну загuнув захисник із Миколаївщини

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes