У мене з чоловіком досить велика різниця у віці. Можна сказати, що він мені у батьки годиться. Орест молодший від моєї мами буквально на 5 років. 

Але не дивлячись на таку “прірву”, рідні спокійно та досить добре ставилися до мого чоловіка. Ніхто і словом не промовився на нашому весіллі про вік чи не натякнув, що я вийшла заміж за дідусика.

Орест добре забезпечений, має свій бізнес у торгівлі нерухомістю. Я також працюю, а не сиджу в нього на шиї. Вивчилася у школі на золоту медаль, університет закінчила з червоним дипломом та влаштувалася в одну іноземну компанію (філіал тут в місті). Хоча ж могла просто сісти чоловікові на шию, але ні. Я вважаю, що жінка повинна бути реалізованою в роботі і також приносити додому гроші.

Хоча чоловік був категорично проти:

– То що, моїх грошей не вистачає? Я мало грошей додому приношу?

– Ні, просто я не хочу перетворитися на квочку-насідку в декреті. Хіба я для цього вчилася у школі та в університеті, аби вдома їсти готувати?

У декреті я просиділа не так довго, тільки рік та декілька місяців. Потім віддала донечку та повернулася на роботу. Тим паче, ясла для Оленки були дуже близько, буквально біля мого офісу.

Однак, зараз цей дитсадочок закрили і я ніяк не можу знайти інший варіант для доньки. То місця нема, то черга довга, то хабар вимагали або жахливі умови. Тоді Орест знову почав свою шарманку “краще залишайся вдома, я вас забезпечуватиму”. Няньку наймати він був категорично проти.

І якраз моя мама запропонувала допомогу. Вона і так вийшла на пенсію, а вдома було нудно. Ну і хіба я не довірятиму онучку такій чудовій бабусі?

Моя мама взяла на себе майже всі обов’язки – приходила додому, готувала та годувала донечку, гуляла з нею, вчила віршики та пісень, навіть деякі слова англійською мовою, типу песик, котик чи пташка вчили.

Інколи мама могла і просто так “похазяйнувати”. Наприклад, розвісити одяг з прання, попрасувати сорочки Ореста чи помити посуд. Гроші мама не брала. тому я старалася іншим методом “заплатити” за роботу. То оплачу комуналку, куплю продукти, якісь ліки. подарую гарний одяг.

Але щоразу, як чоловік повертався додому з роботи – то починалися скандали та сварки:

– Ну що вона тут забула? Ходить до нас, як по свячену воду.

– Вона ж моя мама, допомагає нам з донечкою. ти знаєш, яка ситуація…

– Нічого не хочу знати. У мене тут не прохідний двір! Шукай дитині садок або ж сама з нею сиди, я не хоч, аби до мене на квартиру чужі люди ходили!

Моя мама була для нього чомусь чужою жінкою. Вона навіть старалася швидше піти геть. аби не застати Ореста.

І от нещодавно ми дуже посварилися – знову через маму:

– Ця стара шкапа взагалі може мене хоча б день дати мені спокій?

– Стара шкапа? А нічого, що моя мама на 5 років старша від тебе? Так що тебе теж у старигані можна приписати.

І тоді Орест почав на мене сваритися, навіть вживав нецензурну лексику. Адже я посміла йому натякнути на такий “поважний” вік  та принизити. Але хіба не він обзивав мою маму старою шкапою?

Не розумію таку агресивну поведінку Ореста. Моя мама нам допомагає з дитиною, грошей не просить. А він ще претензії ставить та скандали влаштовує!