Родичі чоловіка руйнують наш шлюб, а найголовніше, що Артем їм активно в тому допомагає.
З Артемом ми одружені уже 3 роки. Живемо в моїй однокімнатній квартирі, яку подарували батьки, коли я ще навчалась в університеті.
Звісно, в одній кімнаті з дітьми жити не будеш, тому з Артемом домовились поступово купити спільне житло. Проте, вже у нас є негаразди й непорозуміння.
Справа в тому, що Артем абсолютно нічого не хоче робити вдома або робить на тяп-ляп. При тому, якщо Артема попросять допомогти його мама чи бабуся, то він біжить аж бігом і робить все так, як треба. У нас через це виникають сварки. Артем мені так і заявляє:
– Це не моя квартира і нічого тут робити не буду. Хай твій тато приходить і ремонтує все, що хочеш.
Мені так прикро, але вирішила не сваритись. Та й тата, якщо чесно, вже соромно просити, бо він і так все мені робить. Чи розетку поремонтувати, чи дверцята на кухні покосились, чи кран протікає – це все робить тато, бо Артем не хоче.
– Твій чоловік взагалі хоч щось вміє робити? Чи він для інтер’єру?

А нещодавно і взагалі сталась ситуація. Виявляється, Артем своїм родичам говорить, що він “на мою квартиру працює, не покладаючи рук і не шкодуючи грошей”. Про це дізналася після дзвінка його бабусі.
Марія Степанівна телефонувала до мене не часто, а це подзвонила і відразу каже:
– Ти б Артемчика пошкодувала, бо він так скоро з ніг впаде. Мало того, що на роботі втомлюється, то ще й ти вдома йому відпочинку не даєш своїми ремонтами.
– Ви про що?
– Я все знаю, онук розказав. Каже, що ти затіяла якусь перестановку і ремонт. І тепер, замість відпочити ввечері, він змушений те все робити. Хоч би смачне що йому приготувала за старання, але теж ні. Онучок часто до мене приходить поїсти, бо ти не годуєш нормально.
– Ви про що взагалі? В мене постійно наготовлено, тож Артем не голодує. А стосовно ремонту, то все мій тато робить, бо Артемчик не хоче. Каже, що то не його квартира.
– Правильно. Як він не господар, то чому повинен вкладатись у це житло? Як ви посваритесь і ти його виставиш, що тоді? Він же нічого не отримає за те, що робив в квартирі. Ти б його прописала або ще краще квартиру на Артема оформила.
Від цих слів мені млосно стало.
– Це Артем так хоче?
– Так. І я йому раджу те саме. Господарем і власником житла має бути чоловік.
Я швидко закінчила цю розмову. Тепер зрозуміло, чого Артем добивається. Йому потрібна квартира. Але, що він із нею буде робити, якщо руки з одного місця ростуть, аж смішно.
Дайте пораду, як провчити такого лінивого і нахабного чоловіка? Що б ви зробили?