Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Пиріжки як пух вже через 40 хвилин, вони не черствіють і довго залишаються свіжими.

Пиріжки як пух вже через 40 хвилин, вони не черствіють і довго залишаються свіжими.

Viktor
19 Листопада, 202519 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Пиріжки як пух вже через 40 хвилин, вони не черствіють і довго залишаються свіжими.

Тісто універсальне, підходить для випічки пирогів в духовці та для смаження на пательні. Пиріжки виходять м’які, повітряні, на наступний день не черствіють та довго залишаються як свіжі. Пиріжки з начинкою з буряка та журавлини не тільки неймовірно смачні, але й дуже корисні.

Інгредієнти:

Тісто:

  • Мінеральна вода газована 300 мл.;
  • Цукор 2 ст. л.;
  • Борошно пшеничне 520 гр. + 3 ст. л.;
  • Дріжджі свіжі 30 гр.;
  • Рослинна олія 100 мл.;
  • Сіль 1/2 ч. л.

Для начинки:

  • Буряк відварений 2 шт.;
  • Родзинки 70 гр.;
  • Журавлина 70 гр.;
  • Цукор за смаком.




Спосіб приготування:

  1. В миску налийте мінеральну газовану воду. Додайте цукор, дріжджі, борошно та перемішайте вінчиком. Закрийте кришкою та залиште в теплому місці на 10-20 хвилин, щоб переконатися, що дріжджі працюють.
  2. Тепер додайте солі, влийте рослинну олію, перемішайте та додавайте поступово просіяне борошно. Тісто добре вимісіть, воно повинно вийти м’яким та злегка приставати до рук. Приберіть його в тепле місце на 15-20 хвилин, щоб воно трохи підійшло.
  3. Візьміть попередньо відварені буряки, очистьте, натріть на тертці з великими отворами та відіжміть злегка сік.
  4. Родзинку та сушену журавлину замочіть, подрібніть ножем або злегка подрібніть блендером. Додайте до буряка та перемішайте.
  5. Поділіть тісто на частини.
  6. Візьміть один шматок, розкачайте в корж, покладіть начинку та щільно защипніть краї.
  7. На пательню налийте рослинну олію, розігрійте та смажте пиріжки обов’язково на невеликому вогні, щоб вони встигли приготуватися.
  8. Таке тісто відмінно підходить, також, для випічки пиріжків в духовці. Сформуйте пиріжки, покладіть на деко, дайте пиріжкам піднятися хвилин 15-20 та поставте в розігріту духовку. Випікайте при 180 градусах 15-20 хвилин.

Смачного!

Навігація записів

Теpміново! Тpибуна заблoкована. В Раді твоpиться немиcлиме! Як це pозуміти? Деталі….
Тато чекає під будинком: у Тернополі після атаки шукають двох дітей та їхню маму…

Related Articles

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Viktor
20 Грудня, 202520 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Цікаве за сьогодні

  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Мар’яно, я знаю, що ти вдома! — гупав у двері колишній чоловік. — Відчиняй, не змушуй мене кричати на весь під’їзд! — голос Андрія був хрипким, але в ньому відчувалася та сама самовпевнена солодкість, яка колись її зачарувала, а тепер викликала лише нудоту. Вона повільно повернула ключ, але залишила двері на міцному сталевому ланцюжку. — Чого тобі треба, Андрію? — її голос звучав холодно, як бруківка на Центральній площі в січні. — Оце так прийом. Навіть не впустиш законного чоловіка води напитися? Я з миром прийшов, Мар’яно. Повернувся в рідні Чернівці, хочу все виправити, з чистого аркуша почати. Через щілину вона побачила, як сильно він здав. Колись стильний та доглянутий, тепер він нагадував людину, яка звикла спати в залах очікування. Пом’ята шкіряна куртка, брудні кросівки, втомлені очі. Але той самий хитрий вогник маніпулятора нікуди не зник. — Ти мені ніхто. Ми офіційно розлучені вже три роки. Суд розірвав наш шлюб заочно, оскільки ти не давав знати про себе. Іди геть, я тебе не кликала
  • Ой, ледве донесли ці торби! — Ганна Петрівна, свекруха, замість вітання кинула сумки прямо на світлий килим. — Синку, зустрічай матір! Соломіє, що стоїш як нежива? Допоможи дитині, зовиці своїй, пакети важкі підхопити! Богданчику! Сину, де ти є? Соломія застигла з ополоником у руці, відчуваючи, як серце починає калатати швидше. — Ганно Петрівно. Мар’яно. Ви як тут? Богдан казав, що ви збиралися на оздоровлення в санаторій наступного місяця. Ми ж вас зовсім не чекали і не запрошували в гості. — Та яке там «наступного»! — Ганна Петрівна вже скидала туфлі, безцеремонно розкидаючи їх по кутках. — Вирішили, що в Миргороді зараз найкращий сезон. А навіщо нам той санаторій, ті казенні ліжка, коли в дитини ціла велика квартира? Ми на тиждень, а може й на два — як піде. Ми ж рідні люди, хіба нам треба запрошення з печаткою? Ми по-простому, по-сімейному
  • З’їхалися з хлопцем (28 років). У перший же день він приніс таз і сказав: «Мама пере мої шкарпетки руками, сподіваюся, ти теж умієш».
  • Хотів подарувати в п’ятницю. А ти знову завчасно знайшла мій подарунок. — Правда? — вона уважно подивилася на нього. — А чому на конверті тільки твоє ім’я? Ні слова про мене. — Та я просто не став морочити голову. Але якщо хочеш, я напишу твоє сам.
  • Я питаю: це що таке? Звідки у тебе стільки грошей? — Михайло почав рахувати. — П’ять, десять, п’ятнадцять… Ти що, грабуєш мене? Ольга відчула, як усередині все затремтіло, але вона змусила себе встати рівно. — Це мої гроші, Михайле. Я їх заробила. Це премії та підробітки. — Твої? — він засміявся, і цей сміх був страшнішим за крик. — У нас немає «твоїх» грошей. У нас спільний бюджет! Ти що, крисила від сім’ї? Ти ховала від мене гроші, поки я гарував на будівництві? — Ти витрачаєш тисячі на свою маму, не питаючи мене! — раптом вигукнула Ольга. — Ти купуєш їй делікатеси, а моя мама їсть пустий суп! Я хотіла допомогти їй. І я хотіла купити собі куртку, бо мені соромно виходити в люди! Михайло вдарив кулаком по столу. Купюри розлетілися по підлозі. — Не смій порівнювати свою маму з моєю! Моя мама — свята жінка. А твоя… твоя завжди була дивною. І взагалі, у неї є пенсія! Тобі просто захотілося розкоші? Захотілося пальто? А про те, що нам треба на квартиру збирати, ти не подумала? — Ми збираємо на квартиру вже чотири роки, Михайле! Але чомусь на подарунки твоїм родичам гроші є завжди, а на мої потреби — ніколи! — Ольга відчувала, як сльози підступають до очей, але вона стримувала їх. — Я теж людина. Я маю право на свої гроші
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes