Президент США Дональд Трамп наполегливо прагне досягти миру в Україні та, ймовірно, хоче зробити це протягом “вікна можливостей” тривалістю від 3 до 6 місяців.
Таку думку висловив президент Фінляндії Александер Стубб, виступаючи 22 січня під час дискусії “Кубик Рубіка у глобальній безпеці” в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
“Хронологія полягає в тому, що 24 години перетворилися на (термін) десь від трьох до шести місяців. Ймовірно, це вікно можливостей, з яким ми маємо справу. Я думаю, оптимістичною та позитивною стороною є те, що Трамп дуже непохитний у (прагненні) досягти миру”, – сказав Стубб у своїх ремарках.
На його думку, президент США, ймовірно, хотів би досягти ситуації, подібної до укладення мирної угоди між Ізраїлем та ХАМАСом, частину заслуги за яку оглядачі приписують Трампу.
Стубб також висловив впевненість, що нова американська адміністрація має намір досягти успіху у встановленні миру в Україні, і не перетворить ситуацію на “Афганістан 2.0”, щоб “через шість місяців після того, як укладуть угоду, тих, хто був укладачами угоди, не звинуватили в тому, що вони фактично продали Україну”.
Часовий проміжок, окреслений фінським лідером, загалом збігається з хронологічними рамками завершення війни в Україні, про які 22 січня повідомило видання The Wall Street Journal (WSJ).
“Президент Трамп доручив генерал-лейтенанту у відставці Кіту Келлогу завершити війну в Україні за сто днів”, – зазначило видання.
“Майже ніхто не думає, що він може це зробити, особливо росіяни”, – додав WSJ, пояснивши, що процес може тривати довше.
Стубб також окреслив засади, з яких, на його думку, має виходити мирний процес в Україні.
“Тож для нас вихідна точка — немає миру в Україні без України, а також немає миру в Україні без Європи, тому що, по суті, це також стосується структури європейської безпеки”, – зазначив фінський президент.
“Я насправді думаю, що це стосується також глобальної структури безпеки”, – зауважив він, пояснивши, що здатність Росії захоплювати територію потягне за собою подібні спроби в інших регіонах, призвівши до більш хаотичного світу.
Вкрай важливо, за його словами, переконати Дональда Трампа, а також китайських лідерів, що мирна угода в Україні повинна базуватися на ключових принципах незалежності, суверенітету й територіальної цілісності.
“Незалежність. Ніхто ніколи не повинен ставити під сумнів незалежну державу Україну.
Суверенітет. Я не думаю, що хтось може поставити під сумнів суверенітет України вирішувати щодо членства в НАТО чи щодо членства в ЄС”, – сказав Стубб.
“Територіальна цілісність. Я визнаю, складніша, але я також не думаю, що ми повинні поступатися цим”, – додав він.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у своєму виступі в рамках ВЕФ 22 січня згадав Україну лише побіжно, однак також вчергове наголосив на необхідності дотримуватися базових принципів Статуту ООН у розв’язанні конфлікту.
Водночас Стубб висловив оптимізм щодо ситуації на полі бою в Україні.
“Я все ще вважаю, що ситуація (на полі бою) насправді значно краща, ніж ми думаємо, – зауважив фінський президент, додавши, що росіяни не просуваються так, як вони б хотіли. – Я також вважаю, що російська економіка перебуває в набагато, набагато, набагато гіршому стані, ніж стверджують деякі експерти”.
На думку президента Фінляндії, загальний геополітичний контекст наразі нагадує моменти історії, коли відбувся суттєвий зсув у світовій політиці, подібно до 1989 року.
“Якого числа відбувся цей зсув? – запитав Стубб, відповівши, що для нього “це точно було 24 лютого 2022 року”.
Цей політичний зсув поставив світ перед вибором між багатостороннім ліберальним порядком й вірою в міжнародні інституції, норми й правила, та “мультиполярним транзакційним” устроєм, де домінує сила.
“Вибір врешті-решт стоїть між Ялтою та Гельсінкі”, – підсумував фінський лідер.
“У Ялті великі держави, переможниці Другої світової війни, розділили не лише Європу та європейську безпеку, а й світ, – пояснив він. – Тоді як у Гельсінкі постала нова структура європейської безпеки з трьома ключовими принципами, включаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. І це те протистояння, з яким ми зараз маємо справу”.
