Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Повернувся з Німеччини, щоб стати на захист України: загuнув командир штурмової роти Артeм Свiрідов.

Повернувся з Німеччини, щоб стати на захист України: загuнув командир штурмової роти Артeм Свiрідов.

Viktor
3 Вересня, 20253 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Повернувся з Німеччини, щоб стати на захист України: загuнув командир штурмової роти Артeм Свiрідов.

У боях проти російської окупаційної армії загинув військовослужбовець Артем Свірідов. Командир штурмової роти свій останній бій прийняв 28 серпня.

Чоловік повернувся з Німеччини у 2022 році, щоб стати на захист рідної країни. Про це у Facebook повідомив Станіслав Грещишин.

Що відомо

Артем Свірідов служив у званні капітана на посаді командира 2-ї штурмової роти 1-го батальйону 210-го Окремого штурмового полку. Боєць загинув 28 серпня під час виконання бойового завдання в російсько-українській війні.

“Артем повернувся в Україну в лютому 2022 року, щоб захистити людей, яких любив, і країну, вірним сином якої був до останнього подиху. Він повертається до рідного Києва на щиті”, – йдеться в повідомленні.

Близькі та друзі загиблого воїна зазначають, що Артем був дуже чесною, світлою та порядною людиною.

Артем Свірідов народився в Києві 1992 року. У Німеччині чоловік працював медбратом в анестезіологічному відділенні інтенсивної терапії, а потім повернувся в Україну в лютому 2022 року, щоб вступити до лав ЗСУ і захищати українців від російських військ.

Паралельно зі службою Артем 2 роки навчався в Києво-Могилянській академії. Він часто долучався до пар або робочих зустрічей онлайн із місць дислокації.

Повернувся з Німеччини, щоб стати на захист України: загинув командир штурмової роти Артем Свірідов. Фото

Нагадаємо, у боях проти російської окупаційної армії загинув військовослужбовець із Волинської області Іван Наумук. Життя захисника обірвалося на Харківщині під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Куп’янськ.

Навігація записів

Показую, як я готую ситні і дуже смачні закусочні кекси: знайшла альтернативу пиріжкам, коли не хочеться возитися з тістом
Тищeнко у ВР зaкликав перейменувати Банкову на вулицю імені Пaрубія

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes