Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пoрошенко в Раді: влaда ігнорує вимoги європейських пaртнерів, викладені у Рeзолюції Єврoпарлaменту

Пoрошенко в Раді: влaда ігнорує вимoги європейських пaртнерів, викладені у Рeзолюції Єврoпарлaменту

Viktor
17 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пoрошенко в Раді: влaда ігнорує вимoги європейських пaртнерів, викладені у Рeзолюції Єврoпарлaменту

Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді закликав народних депутатів не ігнорувати вимоги європейських партнерів України, які були зафіксовані у Резолюції Європейського парламенту від 9 вересня 2025 року

«Цей тиждень є дуже важливим для роботи нашого парламенту і для всієї України. Саме в цей тиждень відповідно до Конституції уряд подає у Верховну Раду бюджет. Саме в цей тиждень нам пропонується Програма дій уряду. І саме зараз ми маємо проаналізувати дуже важливий документ, який був прийнятий Європейським парламентом — Резолюцію по Україні, яка базується на доповіді за 2023−24 рік», — наголосив Порошенко.

«Вона базується на двох базових позиціях підтримки України: безпека та свобода — і демократія. На жаль, ні в Програмі дій уряду, ні в бюджеті, ні в сьогоднішньому порядку денному Верховної Ради жодного питання, яке вимагає від нас Європа, не відображено», — констатував лідер «Євросолідарності».

«Про що там говориться? Перший пріоритет — фінансування Збройних Сил. А це означає закрити кешбеки і телемарафони», — зазначив Порошенко.

«Друга позиція: свобода і демократія. А це означає парламентський плюралізм, парламентську дипломатію і скасування заборони на міжнародну діяльність. Це означає неможливість використання правоохоронних органів для переслідування опозиції. Це означає реалізацію взятих на себе зобов’язань щодо перезавантаження Державного бюро розслідувань, яка є інструментом тиску на опозицію. Це означає перезавантаження Фінмоніторингу, корупційного механізму його керівництва, яке краде гроші на будівництві фортифікаційних споруд», — зауважив Порошенко.

Він також подякував Європейському парламенту за вшанування пам’яті Андрія Парубія.

Як відомо, Європейський парламент у Резолюції щодо України, зокрема, закликав українську владу утримуватися від несвоєчасних та політично мотивованих судових проваджень і санкцій проти представників опозиції, а також підтримувати парламентський плюралізм та сприяти конструктивному діалогу між політичними фракціями у Верховній Раді; скасувати всі обмеження на поїздки за кордон для членів Верховної Ради; закликав Україну розглянути структурну реформу Державного бюро розслідувань з метою зміцнення його незалежності та ефективності, щоб запобігти зловживанням у зв’язку з виборчими кампаніями; закликав до відновлення повноцінного загальнонаціонального мовлення для медіа-провайдерів як питання політики, рішуче відкидаючи подальше сповзання до політичної цензури тощо.

Джерело

Навігація записів

5 xв тoмy…Kopoль Чapльз бepeтьcя зa вiйнy в Укpaїнi.Heгaйнo вuклuкaв Тpaмпa
Зaлужний назвав важливий наcлідок від 100-річної угoди з Бритaнією

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes