Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв (оригінально, дуже смачно та без оцту)

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв (оригінально, дуже смачно та без оцту)

Viktor
23 Серпня, 202523 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв (оригінально, дуже смачно та без оцту)

Така приправа виходить солодко-гострою і неймовірно ароматною! Найчастіше подаю як соус до м’яса або як доповнення на бутерброди з сиром – дуже смачно! І готується такий соус дуже просто!

Інгредієнти на вихід 1,2 л.

  • Помідори 3,8 кг.
  • Цукор 600 г.
  • Лимон 2 шт.
  • Базилік 3-4 гілочки
  • Гострий перець 1 шт.

Приготування:

1. З помідорів знімаємо шкірку, нарізаємо дрібним кубиком і відправляємо в каструлю. Туди ж відправляємо і дрібно нарізаний гострий перець. Для зняття шкірки робимо надрізи навхрест, опускаємо в окріп на 30 секунд, а потім перекладаємо в крижану воду.

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв

2. Всипаємо цукор, перемішуємо, накриваємо кришкою та залишаємо при кімнатній температурі на 2 години. За цей час помідори пустять багато соку.

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв

3. Через дві години додаємо цедру і сік двох лимонів, а потім ретельно все перемішуємо.

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв

4. Ставимо каструлю на вогонь, доводимо до кипіння, додаємо гілочки базиліка і варимо на максимальному вогні приблизно 1 годину, періодично помішуючи. Соус за цей час значно увариться. Після варіння стебла необхідно буде прибрати, а листя зазвичай повністю розварюється.

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв

5. Розливаємо помідорний соус по стерилізованих банках, закручуємо стерилізованими кришками, перевертаємо і залишаємо так до повного остигання. Укутувати баночки не потрібно.

Пікантний помідорний конфітюр на зиму: подаю як соус, і закуску, і приправу до улюблених страв

Зберігати баночки необхідно в прохолодному місці. Частину я зберігаю на балконі, а кілька баночок на поїсти забираю в холодильник.

Після остигання соус стає густим і дуже насичений. Чудово підходить до будь-якого м’яса, а особливо гарний він до страв з курки та індички. На бутербродах із сиром теж виходить просто дивовижно – приготуйте та спробуйте, впевнена, що сподобається!

Навігація записів

У CША палає нафтопереробний завод. Відео
Варення з гарбуза з апельсином (лимоном). Три простих кроки та по банках!

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку
  • Мої вітання! — мовила зовиця, оглядаючи новий та сучасний будинок брата з невісткою з помітною заздрістю. — Ми тут подумали, раз ви так швидко відбудувалися, то мабуть у вас і місця багато. У нас у квартирі зараз труби міняють, жити неможливо. Ми поживемо у вас пару тижнів. Дітям все одно треба десь гуляти. Де наша кімната? Наталка, невістка, яка в цей момент поливала квіти, повільно вимкнула воду і підійшла до хвіртки. — Тетяно, вибач, але ми не приймаємо гостей. — Що? — очі Тетяни полізли на лоб. — Ти що, рідну сестру чоловіка на поріг не пустиш? — Саме так. Минулого року ти назвала нас егоїстами і сказала, що ми більше не родичі. Я не бачу причин, чому я маю пускати у свій дім людину, яка так до нас ставиться. У нас свої плани на літо, і в них не входить обслуговування твоєї родини. — Андрію! — закричала Тетяна у бік будинку. — Ти це чуєш? Твоя жінка зовсім здуріла
  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes