Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Підходжу до каси, викладаю товар десь на тисячу гривень… Дістаю з кишені гаманець, але раптом чую: – Сховайте гроші – інакше мене звільнять!

Підходжу до каси, викладаю товар десь на тисячу гривень… Дістаю з кишені гаманець, але раптом чую: – Сховайте гроші – інакше мене звільнять!

Viktor
18 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Підходжу до каси, викладаю товар десь на тисячу гривень… Дістаю з кишені гаманець, але раптом чую: – Сховайте гроші – інакше мене звільнять!

Нещодавно повернувся до рідного містечка з фронту. Ледь випросив в командира коротеньку відпустку — дуже хочу побачити свою кохану Марічку.

Вдома про те, що я воюю не знає хіба що дуже ледачий. Мама постаралася. Та і я на своїй сторінці в соцмережах часто ділився своїми “думками військового”. Хто ж знав, що ті пости розлітатимуться мережею, як гарячі пиріжки?

Вийшов з потягу, взяв собі таксі. З таким рюкзаком ні в який автобус не запхнешся…

Доїхали до будинку, то й питаю водія:

– Скільки я Вам винен?

– А ніскільки!

– Як це? 

– А ось так! Ні гривні з захисника не візьму! Як потім спати спокійно накажете?

Подякував, але ще довго не міг прийти до себе… Не звик до такого.

Рідні зустрічали мене пишно! Мама напевно всю зарплату витратила, щоб накрити святковий стіл. Наступного ранку хотів їй віддячити. Вона у мене солодкоїжка, тож я пішов до найкращої кондитерської в місті. Взяв відерко морозива, великий торт і шоколадні цукерки. 

Підходжу до каси, витягаю банківську картку, а продавчиня мені заявляє:

– Гроші сховайте – інакше мене сваритимуть.

– Що? Чого це раптом?

– Керівництво наказало з героя нашого міста ні гривні не брати.

– Ні! Я так не можу. Гроші у мене є!

– Прошу вас, не сперечайтеся. Інакше у мене будуть проблеми. 

Знову подякував, але рівень мого здивування зростав зі швидкістю світла. Відколи це я героєм міста став?!

Добили мене остаточно в квітковому магазині. Хотів купити своїй Марічці букет її улюблених білих троянд. 

– Для вас квіти безкоштовні. 

– Та що ж таке?! Не візьму! Або заплачу, або залишу букет в магазині. 

– Добре! Платіть. 

Приклав карту, на душі стало трішки легше. Вийшов з магазину, а за кілька хвилин приходить сповіщення з банку: “З Вашого рахунку було знято 10 гривень”.

10 гривень за 15 троянд!

От тобі й українці! Щедрості та вдячності у нас хоч відбавляй! 

Навігація записів

Як приготувати повітряні сирні кекси
Домашні пиріжки з яблуками. М’які і пишні

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – А ти думай про хороше, адже у нього є сила волі, раз кинув вживати, це вже великий подвиг. Так хвали його як можна частіше, і він буде старатися, і хоч сварки у вас не буде… А грошей вічно мало. Адже він їсть все підряд, не просить нічого, крім картоплі, яку й вирощує сам… Антоніна замовкла й пішла. А Сашко одного разу підійшов до Дар’ї й запитав, чи потрібна допомога по господарству. 
  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
  • – Ти сказав їй, що готовий зустріти з вокзалу і відвезти хоч на край світу! Що це за люб’язності такі між друзями? У тебе є дружина, чуєш? Дружина! Відвернувшись, Сашко замовк. Я стояла, як обпльована. З одного боку, стало соромно за свою істерику, з іншого – мене трясло від його слів і подружки.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes