Вперше за десять років Оксана їхала по знайомій з дитинства вуличці, яка вела в її рідний дім. Навіть за кермом своєї дорогої іномарки дівчина не відчувала себе впевнено, повертаючись додому, а в голові роїлися неприємні спогади про молоді роки. Пройшли роки з тих пір, як вона дала собі слово ніколи більше не повертатися сюди, але щось все-таки до цих пір вело її до села, в якому вирісла. Виховувала Оксану тільки мати; батько помер, коли дівчині не було і трьох років, тому його вона бачила лише на фотографіях. Жили небагато, мати працювала ветеринаром, тому часу на город майже не залишалося, а заробляла небагато. — Нічого, доню, — часто повторювала вона, — нехай дає Бог здоров’я і щастя в житті, а все інше додасться.
Вперше за десять років Оксана їхала по знайомій з дитинства вуличці, яка вела в її рідний дім. Навіть за кермом своєї дорогої іномарки дівчина не відчувала себе впевнено, повертаючись додому, а в голові роїлися неприємні спогади про молоді роки. Пройшли роки з тих пір, як вона дала собі слово ніколи більше не повертатися сюди, але … Read more