У маленької Валі було харчове отруєння. Тетяна допомогла дитині – поставила крапельницю і пояснила Анастасії, як далі доглядати за дівчинкою. Коли звістка про лікаря дійшла до керівництва, Таню запросили на роботу в районну поліклініку.

Коментарі Вимкнено до У маленької Валі було харчове отруєння. Тетяна допомогла дитині – поставила крапельницю і пояснила Анастасії, як далі доглядати за дівчинкою. Коли звістка про лікаря дійшла до керівництва, Таню запросили на роботу в районну поліклініку.

Про зраду чоловіка Тетяна дізналася випадково. Як це зазвичай буває, дружини дізнаються про невірність чоловіків останніми. Тільки потім Тетяна зрозуміла,…

– Куди її відправили? Хто? І що з нею було? – Куди? Знаємо куди! До найближчого міста забрали і там залишили. І це рідна дочка

Коментарі Вимкнено до – Куди її відправили? Хто? І що з нею було? – Куди? Знаємо куди! До найближчого міста забрали і там залишили. І це рідна дочка

– Вибачте, а чий це будинок? Дзвінкий дівочий голос відволік Антоніну від роботи в саду. Квітів у неї було багато,…

Дівчина їй зовні не сподобалася. Син у неї хоч куди! Червоніший за червоне сонечко, ясніший за ясний місяць. Будь-яка піде за нього! А тут якась… замарашка.  Прикро за Вітеньку стало. Хотілося б гарних онуків, а не рудоволосих. Перша зустріч пройшла не дуже добре.

Коментарі Вимкнено до Дівчина їй зовні не сподобалася. Син у неї хоч куди! Червоніший за червоне сонечко, ясніший за ясний місяць. Будь-яка піде за нього! А тут якась… замарашка.  Прикро за Вітеньку стало. Хотілося б гарних онуків, а не рудоволосих. Перша зустріч пройшла не дуже добре.

Анна ніколи не довіряла своєму чоловікові. Тому їй доводилося розраховувати тільки на себе. Так вже склалося в їхньому сімейному житті….

24 гpудня – Різдвяний Святвечір. Що cуворо забоpонено pобити в це вeлике cвято

Коментарі Вимкнено до 24 гpудня – Різдвяний Святвечір. Що cуворо забоpонено pобити в це вeлике cвято

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 24 грудня за новим  стилем, що не можна робити, у кого іменини. 24 грудня за…

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — Мамо, ну ти що, справді?! Нам через твою примху на ювілей не йти? Ми вже подарунок купили. А Дашку можна не водити в садок. Посидьте з нею вдома, мультики подивіться, – син нервово постукував по корпусу телефону. – Хоча який садок?! Завтра ж субота! Що ти мене з пантелику збиваєш! Точно! Ми в неділю її заберемо! Усе, давай! Не встигла мати сказати, що в неділю вона зустрічається з приятелькою, як син кинув слухавку

Коментарі Вимкнено до — Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — Мамо, ну ти що, справді?! Нам через твою примху на ювілей не йти? Ми вже подарунок купили. А Дашку можна не водити в садок. Посидьте з нею вдома, мультики подивіться, – син нервово постукував по корпусу телефону. – Хоча який садок?! Завтра ж субота! Що ти мене з пантелику збиваєш! Точно! Ми в неділю її заберемо! Усе, давай! Не встигла мати сказати, що в неділю вона зустрічається з приятелькою, як син кинув слухавку

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні….

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Коментарі Вимкнено до Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами….

Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки невістки відмовилися від спілкування з малюком, так і мій Ігор його уникає. Річ у тім, син нагадує йому про втрату. Найприкріше в цій ситуації те, що зривається він на мені. Він вважає мене зрадником, адже я не віддала дитину в дитбудинок. Я розумію, що синові зараз важко, але руйнувати долю маленької дитини, яка ні в чому не винна, я не буду. Змушена сама все тягнути, адже перебувати онукові наодинці з його рідним батьком – небезпечно.

Коментарі Вимкнено до Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки невістки відмовилися від спілкування з малюком, так і мій Ігор його уникає. Річ у тім, син нагадує йому про втрату. Найприкріше в цій ситуації те, що зривається він на мені. Він вважає мене зрадником, адже я не віддала дитину в дитбудинок. Я розумію, що синові зараз важко, але руйнувати долю маленької дитини, яка ні в чому не винна, я не буду. Змушена сама все тягнути, адже перебувати онукові наодинці з його рідним батьком – небезпечно.

Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину,…

«Не звертайте уваги, через годину прийде в себе. Це наші п’яті двійнята і знову дівчинки. Він дуже хотів хоча б одного хлопчика, але не судилося, ось і засмутився. Але він обожнює дочок, так що все буде добре ». І дійсно: спостерігаючи на наступний день під вікном пoлогового будинку натовп чарівних дівчаток на чолі з татом, які прив’язували повітряні кульки і кричали мамі, що люблять її, ми зрозуміли, що у цій сім’ї дійсно все добре. Але тата шкода.

Коментарі Вимкнено до «Не звертайте уваги, через годину прийде в себе. Це наші п’яті двійнята і знову дівчинки. Він дуже хотів хоча б одного хлопчика, але не судилося, ось і засмутився. Але він обожнює дочок, так що все буде добре ». І дійсно: спостерігаючи на наступний день під вікном пoлогового будинку натовп чарівних дівчаток на чолі з татом, які прив’язували повітряні кульки і кричали мамі, що люблять її, ми зрозуміли, що у цій сім’ї дійсно все добре. Але тата шкода.

Аню поклали в пoлоговий будинок задовго до пoлогів: вагітність на останніх термінах протікала вaжко, і лikapi pизикувати не хотіли, до…

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – Ну, цього року ми мали не так багато грошей, – сказав він, – тому ми не купили тобі нічого особливого. Але ми …

Коментарі Вимкнено до То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – Ну, цього року ми мали не так багато грошей, – сказав він, – тому ми не купили тобі нічого особливого. Але ми …

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе…

Дивно, але народу в електричці було багато – отже, не лише вони хотіли провести свято із родичами. Люди їхали з міста та виходили на невеликих станціях, навантажені яскравими подарунковими пакетами та коробками з тортами. Квартира бабусі, як і передбачала Аліна, зустріла їх запахом свіжої випічки. Любов Олексіївна відчинила двері з усмішкою.

Коментарі Вимкнено до Дивно, але народу в електричці було багато – отже, не лише вони хотіли провести свято із родичами. Люди їхали з міста та виходили на невеликих станціях, навантажені яскравими подарунковими пакетами та коробками з тортами. Квартира бабусі, як і передбачала Аліна, зустріла їх запахом свіжої випічки. Любов Олексіївна відчинила двері з усмішкою.

– Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так…