Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

Viktor
27 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота…

Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

“– Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити Неприємним…

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

Viktor
26 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які…

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася В останній рік мама дуже часто…

– Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

– Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

“Це все через тебе. Я б міг зараз директором стати, просто вдома сидіти та гроші лопатою гребти. Але ж ні,…

– Тобі зовсім брата не шкода? Йдеться про твоїх племінників! – Я не могла повірити, що Катя такою стала і не думала, що вчинить так підло

– Тобі зовсім брата не шкода? Йдеться про твоїх племінників! – Я не могла повірити, що Катя такою стала і не думала, що вчинить так підло

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Тобі зовсім брата не шкода? Йдеться про твоїх племінників! – Я не могла повірити, що Катя такою стала і не думала, що вчинить так підло

 – Щось ти геть змарніла! Не можна так! Не твоя провина, що діти такими стали! Ти так довго не витримаєш,…

– То он чого ти до Німеччини поїхала? А я думав, що й справді заради мене! – Син образився на мене, лише тому, що вперше за багато років я про себе подбала

– То он чого ти до Німеччини поїхала? А я думав, що й справді заради мене! – Син образився на мене, лише тому, що вперше за багато років я про себе подбала

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – То он чого ти до Німеччини поїхала? А я думав, що й справді заради мене! – Син образився на мене, лише тому, що вперше за багато років я про себе подбала

Ніколи я не мріяла про життя заробітчанки, та доля мене примусила. Жили ми дуже бідно, чоловік випивав і в карти…

– Тітко Маріє, привіт, а можна мені ключ. Я свій, напевно, загубила. – Ключ? Так ви начебто ще ввечері приїхали. Пізно було, та я бачила твого чоловіка. На обличчя у мене пам’ять хороша,- він це – та й зір не підводив ще. Тебе, звичайно, не помітила. Хіба ти не з ними? – З ними? Ні. А їх багато? Я ще не дійшла до хати. Павло на рибалку поїхав.

– Тітко Маріє, привіт, а можна мені ключ. Я свій, напевно, загубила. – Ключ? Так ви начебто ще ввечері приїхали. Пізно було, та я бачила твого чоловіка. На обличчя у мене пам’ять хороша,- він це – та й зір не підводив ще. Тебе, звичайно, не помітила. Хіба ти не з ними? – З ними? Ні. А їх багато? Я ще не дійшла до хати. Павло на рибалку поїхав.

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Тітко Маріє, привіт, а можна мені ключ. Я свій, напевно, загубила. – Ключ? Так ви начебто ще ввечері приїхали. Пізно було, та я бачила твого чоловіка. На обличчя у мене пам’ять хороша,- він це – та й зір не підводив ще. Тебе, звичайно, не помітила. Хіба ти не з ними? – З ними? Ні. А їх багато? Я ще не дійшла до хати. Павло на рибалку поїхав.

Олена їхала в село. Вже весна треба остаточно вирішити, що робити з будинком. Продати чи залишити. Гроші потрібні, на перший…

— Ромчику, — покликала мама. Він вийшов у коридор. Вона стояла біля дверей з валізою. — Я поживу окремо, — сказала вона швидко, ніби боялася передумати. — Ти залишаєшся з татом.

— Ромчику, — покликала мама. Він вийшов у коридор. Вона стояла біля дверей з валізою. — Я поживу окремо, — сказала вона швидко, ніби боялася передумати. — Ти залишаєшся з татом.

Viktor
26 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Ромчику, — покликала мама. Він вийшов у коридор. Вона стояла біля дверей з валізою. — Я поживу окремо, — сказала вона швидко, ніби боялася передумати. — Ти залишаєшся з татом.

— А в мене мама пішла, — сказав Роман, не дивлячись на Лесю. Він сидів на бордюрі біля пісочниці й…

– Виходить, що твій чоловік і моя дружина пішли від нас один до одного? – Кирило уважно подивився на свою нову знайому

– Виходить, що твій чоловік і моя дружина пішли від нас один до одного? – Кирило уважно подивився на свою нову знайому

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Виходить, що твій чоловік і моя дружина пішли від нас один до одного? – Кирило уважно подивився на свою нову знайому

Кирило вийшов із РАЦСу і зітхнув на повні груди: нарешті! Вільний! Його, тепер уже колишня дружина, цокаючи підборами, підбігла до…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes