Я, мабуть, не одна така. Покинута матір-одиначка. Василь залишив мене, коли Віці було всього 2 рочки. Сказав, що знайшов більш достойну кандидатуру, а я вже його минуле. Однак, чесно кажучи – дуже рада, що це трапилося в житті. Так, була чорна смуга. Але якби ви тільки знали, які подарунки приготував мені Бог!

Коментарі Вимкнено до Я, мабуть, не одна така. Покинута матір-одиначка. Василь залишив мене, коли Віці було всього 2 рочки. Сказав, що знайшов більш достойну кандидатуру, а я вже його минуле. Однак, чесно кажучи – дуже рада, що це трапилося в житті. Так, була чорна смуга. Але якби ви тільки знали, які подарунки приготував мені Бог!

Я, мабуть, не одна така. Покинута матір-одиначка. Василь залишив мене, коли Віці було всього 2 рочки. Сказав, що знайшов більш…

– Доню, нас відрізали від світла за борги. Ми померзнемо, опалення ж на електроенергії! Допоможи! – В розпачі я подзвонила донечці в Німеччину. Вона вислухала мене, а тоді сказала, що грошей зовсім не має. І це після того, як я віддала їй усі заощадження. Після цього всього я прийняла остаточне рішення.

Коментарі Вимкнено до – Доню, нас відрізали від світла за борги. Ми померзнемо, опалення ж на електроенергії! Допоможи! – В розпачі я подзвонила донечці в Німеччину. Вона вислухала мене, а тоді сказала, що грошей зовсім не має. І це після того, як я віддала їй усі заощадження. Після цього всього я прийняла остаточне рішення.

Коли почалась війна моя єдина донечка Ілона вирішила виїхати до Німеччини. Та на той момент чоловік її вже не мав…

— Забирайся! — нарешті видихнула вона, опускаючи палицю. — Щоб духу твого тут не було, поки не протверезієш! А якщо ще раз… — Вона перевела подих. — Якщо ще хоч раз торкнешся її — я тебе сама … Павло, хитаючись, вибрався з кімнати. Грюкнули вхідні двері.

Коментарі Вимкнено до — Забирайся! — нарешті видихнула вона, опускаючи палицю. — Щоб духу твого тут не було, поки не протверезієш! А якщо ще раз… — Вона перевела подих. — Якщо ще хоч раз торкнешся її — я тебе сама … Павло, хитаючись, вибрався з кімнати. Грюкнули вхідні двері.

— Анно, донечко! — сплеснула руками Марія Петрівна, виглядаючи у віконце. — Ти чого так рано? Сонце ще й не…

— Вже восьмий раз за тиждень! Восьмий! Скільки можна? — голос Марини тремтів від обурення.

Коментарі Вимкнено до — Вже восьмий раз за тиждень! Восьмий! Скільки можна? — голос Марини тремтів від обурення.

— Вже восьмий раз за тиждень! Восьмий! Скільки можна? — голос Марини тремтів від обурення. Сергій намагався зберігати спокій, хоч…

У маленької Валі було харчове отруєння. Тетяна допомогла дитині – поставила крапельницю і пояснила Анастасії, як далі доглядати за дівчинкою. Коли звістка про лікаря дійшла до керівництва, Таню запросили на роботу в районну поліклініку.

Коментарі Вимкнено до У маленької Валі було харчове отруєння. Тетяна допомогла дитині – поставила крапельницю і пояснила Анастасії, як далі доглядати за дівчинкою. Коли звістка про лікаря дійшла до керівництва, Таню запросили на роботу в районну поліклініку.

Про зраду чоловіка Тетяна дізналася випадково. Як це зазвичай буває, дружини дізнаються про невірність чоловіків останніми. Тільки потім Тетяна зрозуміла,…

– Куди її відправили? Хто? І що з нею було? – Куди? Знаємо куди! До найближчого міста забрали і там залишили. І це рідна дочка

Коментарі Вимкнено до – Куди її відправили? Хто? І що з нею було? – Куди? Знаємо куди! До найближчого міста забрали і там залишили. І це рідна дочка

– Вибачте, а чий це будинок? Дзвінкий дівочий голос відволік Антоніну від роботи в саду. Квітів у неї було багато,…

Дівчина їй зовні не сподобалася. Син у неї хоч куди! Червоніший за червоне сонечко, ясніший за ясний місяць. Будь-яка піде за нього! А тут якась… замарашка.  Прикро за Вітеньку стало. Хотілося б гарних онуків, а не рудоволосих. Перша зустріч пройшла не дуже добре.

Коментарі Вимкнено до Дівчина їй зовні не сподобалася. Син у неї хоч куди! Червоніший за червоне сонечко, ясніший за ясний місяць. Будь-яка піде за нього! А тут якась… замарашка.  Прикро за Вітеньку стало. Хотілося б гарних онуків, а не рудоволосих. Перша зустріч пройшла не дуже добре.

Анна ніколи не довіряла своєму чоловікові. Тому їй доводилося розраховувати тільки на себе. Так вже склалося в їхньому сімейному житті….

24 гpудня – Різдвяний Святвечір. Що cуворо забоpонено pобити в це вeлике cвято

Коментарі Вимкнено до 24 гpудня – Різдвяний Святвечір. Що cуворо забоpонено pобити в це вeлике cвято

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 24 грудня за новим  стилем, що не можна робити, у кого іменини. 24 грудня за…

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — Мамо, ну ти що, справді?! Нам через твою примху на ювілей не йти? Ми вже подарунок купили. А Дашку можна не водити в садок. Посидьте з нею вдома, мультики подивіться, – син нервово постукував по корпусу телефону. – Хоча який садок?! Завтра ж субота! Що ти мене з пантелику збиваєш! Точно! Ми в неділю її заберемо! Усе, давай! Не встигла мати сказати, що в неділю вона зустрічається з приятелькою, як син кинув слухавку

Коментарі Вимкнено до — Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — Мамо, ну ти що, справді?! Нам через твою примху на ювілей не йти? Ми вже подарунок купили. А Дашку можна не водити в садок. Посидьте з нею вдома, мультики подивіться, – син нервово постукував по корпусу телефону. – Хоча який садок?! Завтра ж субота! Що ти мене з пантелику збиваєш! Точно! Ми в неділю її заберемо! Усе, давай! Не встигла мати сказати, що в неділю вона зустрічається з приятелькою, як син кинув слухавку

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні….

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Коментарі Вимкнено до Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами….