Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Оpбан хоче створити “aнтиукраїнський альянc” у ЄC – Pоliticо 

Оpбан хоче створити “aнтиукраїнський альянc” у ЄC – Pоliticо 

Viktor
28 Жовтня, 202528 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Оpбан хоче створити “aнтиукраїнський альянc” у ЄC – Pоliticо 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан має намір сформувати в Європейському Союзі альянс скептично налаштованих до України країн разом із Чехією та Словаччиною. Про це заявив головний політичний радник угорського прем’єра Балаш Орбан в інтерв’ю Politico.

За його словами, Будапешт прагне налагодити співпрацю з новим чеським лідером Андреєм Бабішем, чия партія нещодавно перемогла на виборах, а також зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо. Мета – узгоджувати позиції перед зустрічами ЄС і проводити спільні консультації перед самітами.

“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – зазначив радник Орбана, згадуючи співпрацю країн Вишеградської четвірки у 2015 році.

Тоді союз Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини виступав проти міграційної політики ЄС, але розпався після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну – Польща стала одним із головних союзників Києва, тоді як Будапешт узяв проросійський курс.

Нова “Вишеградська трійка”, за задумом Орбана, існуватиме без Польщі, адже уряд Дональда Туска виступає за тверду підтримку України.

Фіцо та Бабіш, навпаки, поділяють угорський підхід, закликаючи до діалогу з Москвою й висловлюючи сумніви щодо посилення санкцій чи подальшої військової допомоги Києву.

Водночас, за даними Politico, і Бабіш, і Фіцо ще не вибудували реальної спільної політики з Будапештом. Чехія досі не сформувала уряд, а Словаччина зберігає певну обережність.

Балаш Орбан також заявив, що партія ФІДЕС планує зміцнювати вплив у Європарламенті, налагоджуючи зв’язки з правими консерваторами з групи ECR, націоналістами з Europe of Sovereign Nations та навіть окремими лівими силами.

“Процес перебудови вже триває. У нас – третя за чисельністю фракція в Європарламенті, мережа аналітичних центрів по обидва боки Атлантики, і ми шукаємо союзників в усіх напрямках”, – підсумував він.

На думку аналітиків, створення такого блоку може ускладнити ухвалення рішень ЄС щодо фінансової та військової підтримки України, а також посилити вплив євроскептичних сил у Брюсселі.

Джерело

Навігація записів

У Лiлiї щe вce жuття бyлo пoпepeдy якбu нe ця нiч i нe ця тpaгlчнa пoдiя… Пoдpoбuцi…
Дрони атакували Чернігів і область, внаслідок чого на місцях влучань спалахнули пoжежі.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
  • Як ти можеш нас покинути в такий складний час? — плакала вона, пакуючи мені банку з варенням. — Ми ж одна сім’я! — Мамо, я не покину вас. Я буду допомагати фінансово. Але мені треба спати хоча б п’ять годин на добу, щоб мене не звільнили, — намагалася пояснити я. І я допомагала. Перші місяці самостійного життя були дивними. Я нарешті відчула, що таке тиша. Я вчилася господарювати на власній кухні, готувала смачні обіди. Оскільки я жила одна, їжі завжди залишалося забагато. Кожні вихідні я завантажувала повний багажник продуктів і їхала до них. Пам’ятаю, як перші рази Віка була мені вдячна. Вона обіймала мене, називала «найкращою сестрою у світі». Приносити пакунки з якісним дитячим харчуванням, м’яким м’ясом для мами та новими іграшками для племінника було приємно. Це давало мені відчуття того, що я — опора. Але вдячність — річ крихка. Вона швидко розчиняється в рутині. Через пів року мої візити перестали бути святом, вони стали нормою. Віка вже не чекала мене з радістю, вона чекала мене зі списком. — Ти що, не бачиш, що дитина виросла з усіх комбінезонів? — замість «привіт» казала вона
  • Ой, почалося… — вона закотила очі. — Ви, мамочки з правильними дітками, завжди знаєте, як краще. Тільки життя — воно не по книжках. Мій Денис росте вільним, а ваш — як на шнурочку. Побачимо, хто з них краще пристосується. І вони пішли. Просто пішли, залишивши нас із брудною ковдрою і зіпсованим настроєм. Я сіла назад на траву. Мої думки мимоволі повернулися в дитинство. Я згадала свою бабусю Ганну. Вона жила в селі і завжди казала: “Дитина — це чисте полотно, що ти на ньому намалюєш, те й буде світ бачити”. Пам’ятаю, як одного разу я, ще зовсім мала, зірвала яблуко в сусідському саду. Бабуся не сварила мене гучно. Вона просто взяла мене за руку, ми пішли до сусідки, тьоті Галі, і я мала сама попросити вибачення. — Сором — це не коли в тебе мало грошей, — казала тоді бабуся. — Сором — це коли в тебе мало совісті. Того дня тьотя Галя дала мені цілий кошик яблук, але я запам’ятала на все життя: чуже — це кордон, який не можна переходити без запрошення
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes