Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Непопpавна втрaта… Андpiю було лише 30… Він все своє життя пpисвятив футболу та заxисту Батькiвщини

Непопpавна втрaта… Андpiю було лише 30… Він все своє життя пpисвятив футболу та заxисту Батькiвщини

Viktor
22 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Непопpавна втрaта… Андpiю було лише 30… Він все своє життя пpисвятив футболу та заxисту Батькiвщини

На війні проти російських окупантів загинув український футбольний арбітр.

Андрій Щепотьєв віддав своє життя заради батьківщини.

На війні проти російських окупантів загинув український футбольний арбітр Андрій Щепотьєв.

Трагічну новину повідомила Українська асоціація футболу (УАФ).

30-річний харків’янин працював на матчах дитячо-юнацького футболу та зустрічах аматорських ліг, був слухачем Національної школи арбітрів (2020) та працював тренером місцевого “Арсенала”.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Щепотьєв вступив до лав ЗСУ.

Загинув він під час виконання бойового завдання на Харківщині.

“Від імені Української асоціації футболу і всієї футбольної спільноти висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Андрія.

Слава Герою! Вічна пам’ять…”, – йдеться в дописі УАФ.

На фронті загинув молодий футбольний арбітр

Джерело

Навігація записів

В pσclян nαнiкα чepeз тe, щo Уcuк σдpαзy пicля пicля пepeмσru пiдняв y puнзi шαблю гeтьмαнα Мαзeпu – i пpσмσвuв cлσвα, якi вpαзuлu вecь cвiт
Як напекти гору пончиків з однієї пачки сиру

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes