Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому дісталася таки найкраща дружина і найкраща мати для їхніх дітей. В домі завжди прибрано, їсти наготовано, діти доглянуті. Не забувала дружина і про чоловіка, завжди намагалася вгадати його бажання.Дитячі іграшки для новонароджених.
У Галини і Василя четверо дітей від 6 до 17 років. Треба і справді відзначити, що мама вона чудова. З усіма дітьми у неї прекрасні довірливі відносини, вона із задоволенням влаштовує сімейні свята, майструє вироби в садок-школу, приймає участь відразу в декількох батьківських комітетах, допомагає з уроками, шанує дитячих друзів і розмовляє з кожним по душах, між справою встигаючи шити-прибирати. Готує на всіх – смачно і багато.
Здається, Галина цілком щаслива і задоволена, та й вона сама весь час про це говорить, бо не звикла скаржитися на життя.
Коли діти були зовсім маленькі, Василь якось запитав Галину – мовляв, а що вона хотіла б отримати в подарунок на черговий день народження?
– Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально…
Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. Посміялися і забули. І то сказати, це було практично нездійсненно: діти були ще маленькі та й взагалі, хто б залишився замість неї з дітьми?
Цілий день, з чотирма дітьми, жарт чи що? Так Галина і сама була впевнена, що ляпнула не подумавши. Чоловік подарував в той раз набір каструль, і розмову забули.
Зараз діти у Галини все вже відносно великі, немовлят немає. І вона все частіше заводить розмову про те, що хочеться скоріше всіх уже виростити, на ноги поставити, подивитися, хто як влаштується в житті і почати нарешті жити для себе. Але поки вона і далі продовжує про всіх піклуватися.
На цей день народження чоловік подарував Галині дуже гарні золоті сережки. Вона, звичайно, дуже втішилася, відразу їх одягнула. Накрила гарний стіл, за яким зібралися найближчі люди, і вони всією родиною добре відсвяткували.
Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому дісталася таки найкраща дружина і найкраща мати для їхніх дітей. В домі завжди прибрано, їсти наготовано, діти доглянуті. Не забувала дружина і про чоловіка, завжди намагалася вгадати його бажання.Дитячі іграшки для новонароджених.
У Галини і Василя четверо дітей від 6 до 17 років. Треба і справді відзначити, що мама вона чудова. З усіма дітьми у неї прекрасні довірливі відносини, вона із задоволенням влаштовує сімейні свята, майструє вироби в садок-школу, приймає участь відразу в декількох батьківських комітетах, допомагає з уроками, шанує дитячих друзів і розмовляє з кожним по душах, між справою встигаючи шити-прибирати. Готує на всіх – смачно і багато.
Здається, Галина цілком щаслива і задоволена, та й вона сама весь час про це говорить, бо не звикла скаржитися на життя.
Коли діти були зовсім маленькі, Василь якось запитав Галину – мовляв, а що вона хотіла б отримати в подарунок на черговий день народження?
– Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально…
Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. Посміялися і забули. І то сказати, це було практично нездійсненно: діти були ще маленькі та й взагалі, хто б залишився замість неї з дітьми?
Цілий день, з чотирма дітьми, жарт чи що? Так Галина і сама була впевнена, що ляпнула не подумавши. Чоловік подарував в той раз набір каструль, і розмову забули.
Зараз діти у Галини все вже відносно великі, немовлят немає. І вона все частіше заводить розмову про те, що хочеться скоріше всіх уже виростити, на ноги поставити, подивитися, хто як влаштується в житті і почати нарешті жити для себе. Але поки вона і далі продовжує про всіх піклуватися.
На цей день народження чоловік подарував Галині дуже гарні золоті сережки. Вона, звичайно, дуже втішилася, відразу їх одягнула. Накрила гарний стіл, за яким зібралися найближчі люди, і вони всією родиною добре відсвяткували.
