Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Нe мoжу змиpитися”: іcторія укpаїнського бiйця, чия рoдина загuнула в Ізpаїлі. Деталі…

“Нe мoжу змиpитися”: іcторія укpаїнського бiйця, чия рoдина загuнула в Ізpаїлі. Деталі…

Viktor
20 Червня, 202520 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Нe мoжу змиpитися”: іcторія укpаїнського бiйця, чия рoдина загuнула в Ізpаїлі. Деталі…

Український військовослужбовець Артем Бурик, який служить у 95-й бригаді ЗСУ на Сумському напрямку, пережив страшну трагедію.

Внаслідок іранського ракетного удару по Бат-Яму він втратив 7-річну доньку Настю, 30-річну дружину Марію Пєшкурову, а також її матір Олену Соколову і двох двоюрідних братів доньки — 10-річного Костю Тутевича та 14-річного Іллю Пєшкурова.

Родина виїхала з Одеси до Ізраїлю у грудні 2022 року, шукаючи прихистку від війни та сподіваючись на лікування Насті від лейкемії.

Про це пишуть Вести.

«Я не можу цього усвідомити. Я розмовляв з Настею за кілька годин до її загибелі. Вона сказала мені, що бачила, як над домом збивали ракети, і злякалася», — розповів 39-річний Артем.

Тіла Марії, Насті та двох хлопчиків були знайдені швидко, а бабусю відшукали лише через чотири дні після обвалу будинку. Артем з жахом зазначає: «Родина втекла від війни в Україні та була вбита в Ізраїлі».

Боротьба за життя і переїзд до Ізраїлю

Маленька Настя боролася з гострим лімфобластним лейкозом. Після п’яти місяців лікування в Одесі родина шукала можливості для трансплантації кісткового мозку за кордоном.

Завдяки зусиллям волонтерів і фондів вдалося зібрати необхідні кошти. Настя пройшла лікування в Ізраїлі, перенісши шість операцій.

Артем, як і його тесть, не змогли приїхати до Ізраїлю, оскільки в Україні діє заборона на виїзд чоловіків віком до 60 років.

Він дав згоду на кремацію тіл дружини й доньки та їхнє перевезення до України.

«По-перше, це полегшить їхнє повернення на Батьківщину, а по-друге, я не зможу побачити покалічені тіла рідних, знайдені під завалами», — пояснив він.

Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський повідомив, що питаннями повернення загиблих займається українське посольство в Ізраїлі.

Командири Артема пообіцяли надати йому відпустку для вирішення похоронних питань і подолання жахливої втрати.

Нагадаємо, в ніч проти 14 червня іранський ракетний обстріл Ізраїлю забрав життя п’ятьох українців, які знайшли свою смерть під завалами житлового будинку в місті Бат-Ям неподалік Тель-Авіва.

Ця жахлива трагедія обірвала долі родини з Одеси, яка приїхала до Ізраїлю з однією метою — боротися за життя 7-річної Насті Бурик, хворої на онкологію.

Джерело

Навігація записів

Росія масовано атакувала Одeсу безпілотниками, 13 постраждалих, з них три рятувaльники. 
У путіна і лукашенка істеpика! Лaтвія пpийняла істоpичне pішення. Це вже зaкон! Деталі…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes